Дорогі браття у священстві, преподобні браття і сестри у монашестві, дорогі брати і сестри у Христі!
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!Це традиційне пасхальне привітання впроваджує нас у правду про перехід Христа від смерті до життя, із темряви гробу – до світла Воскресіння. Не випадково Христос – наша Пасха – страждав, був розіп’ятий, вмирав на хресті напередодні юдейської Пасхи. Сам Спаситель показує нам послідовність, яку Бог передбачив в історії спасіння. Як колись вибраний Богом народ був знищуваний в єгипетському рабстві і Божою десницею виведений на волю до життя у свободі, а кров агнця врятувала Ізраїль, так і Христос – наша Пасха – своєю кров’ю, пролитою на хресті, врятував нас від смерті вічної.
Щороку чотирнадцятого дня єврейського місяця нісан вибраний народ Старого Заповіту святкував і продовжує святкувати пасхальне чування з радістю і вдячністю, прославляючи Бога за Його великі діла. Ми – новий вибраний Божий народ, Церква Христова – також щороку святкуємо перемогу Христа Спасителя, Божого Сина, в якому сповнилися всі обітниці Старого Заповіту, як молиться священик наприкінці Божественної Літургії: «...сповнення закону і пророків Сам єси, Христе Боже наш. Ти, що сповнив увесь Отчий задум…».
Єгипетське рабство, знищення Божого люду і вбивство його первородних синів стало в історії спасіння образом всякої неволі: фізичної, політичної, духовної, релігійної тощо. Біблійний Єгипет є символом цієї неволі. Народ завжди пам’ятав це рабство і благодать визволення. Наша Церква теж не так давно пережила свою неволю, свій Єгипет – час темряви, підпілля, вирок на знищення. Від нас відібрали храми, не дозволяли відправляти Богослужіння, забороняли публічно висвячувати наших священиків, не могли вільно народжуватися до життя у вірі сини та дочки Церкви через Хрещення, а пасха святилася таємно по хатах.
Одначе 25 років тому Бог зглянувся на свій народ і зняв з нього кайдани неволі, учинив з нами Перехід від рабства переслідування до свободи життя на волі. Згадаймо, що шлях люду Старого Заповіту не був легкий: Червоне море, фараон, який наздоганяє, труди пустині, спокуси відвернутися від Господа, згадування «землі рабства» як годувальниці: «там ми мали рибу…, цибулю і часник, а тут гинемо», – нарікав народ (пор. Чис. 11,5). І нас, котрих Христос Своїм воскресінням вирвав з рабства гріха і смерті, терзають ті самі спокуси: диявол, як фараон, хоче наздогнати і кинути знову в гріх, що породжує смуток, депресію, нехтування собою.
Християнське життя, уникання гріхів, любов до ближніх, а тим паче до неприятелів, не раз здаються такою неможливістю, як і перейти море. Регулярно брати участь у Богослужіннях, постити, молитись, давати милостиню, жити за Божими правилами, тобто ходити за Церквою як за Мойсеєм, який виводить народ з Єгипту, може викликати нарікання, як тоді, в пустелі. Також спокуса створити собі ідола нікуди не зникла і сьогодні: Бога не видно, а матеріальні речі здаються більш реальними і можна мати спокусу виключно їм віддати час, сили, а навіть серце з надією, що вони забезпечать життя.
Дорогі у Христі брати і сестри – вірники Мукачівської греко-католицької єпархії! В цей світлий день Воскресіння Господнього бажаємо Вам мужності життя на волі. Не лякаймося сатани, який хоче тримати нас у рабстві страху, змушує боятися визнати належність до своєї Церкви, страхатися, що повернуться ті часи, коли знову буде переслідування. Пам’ятаймо, що хліб рабства (не раз згадувана радянська ковбаса «по рублю») дорого коштував: людські життя, ГУЛАГи, потоптана гідність, знищені родини, відібрана свобода віросповідання, свобода думки, свобода політичних переконань. Дорогий брате і сестро, чи ти сьогодні розумієш, що всі ідолопоклонські свята і символи (наприклад 23 лютого, 8 березня, червона зірка, дід мороз), які ще й досі фігурують у нашому суспільстві, є залишками часів безбожної атеїстичної ідеології, яка противиться самому Богу та нехтує гідністю людини…? Чи ми надалі бажаємо залишитися з цим духом рабства?
Отож, бажаємо Вам духа Воскреслого Христа, який єдиний є надією та приносить нам дійсну свободу. Бажаємо Вам радості і впевненості в любові Небесного Отця, який дав Свого Сина, «щоб кожний, хто в Нього вірує, не загинув, а мав життя вічне» (пор. Йн 3,16). Бажаємо Вам надії і впевненості в Божій силі, яка променіє з порожнього гробу Спасителя. На наше непросте сьогодення пригадуємо Вам слова Ісуса: «Не лякайтеся! Я переміг світ» (пор. Йн 16,33).
Христос воскрес! Воістину воскрес!Ваші у Христі
владика Мілан,
ординарій Мукачівської єпархії
владика Ніл,
помічний єпископ