1. Макрофінансова стабілізація. Україна уникнула дефолту завдяки домовленостям із комітетом кредиторів про реструктуризацію та списання частини боргу на вигідних для себе умовах. Нагадаємо, списанню підлягають $3,8 млрд. боргів із $19,3 млрд. Відсоткова ставка за обслуговування боргу має скласти 7,75%, що лише на 0,55% вище за поточну ціну обслуговування. Завдяки підтримці з боку міжнародних фінансових інституцій (МВФ, Світовий банк) інвесторам надіслано чіткий позитивний сигнал. Домовленість з кредиторами є більш ніж своєчасною, оскільки саме зараз активізується робота з підготовки державного бюджету на 2016 рік. Урегулювання питання обслуговування державного боргу дозволяє Україні продовжити реалізацію політики з макрофінансової стабілізації. У перекладі на мову, зрозумілу пересічним громадянам, це означає сповільнення погіршення умов їхнього життя. Зокрема, уряд схвалив рішення підняти з 1 вересня мінімальні пенсії та прожитковий мінімум.
2. Реформа правоохоронних органів. Вочевидь, найвідчутніша реформа літа, яку змогли не тільки помітити, а й спробувати пересічні громадяни. Нова патрульна служба запрацювала у Києві, Одесі та Львові. Загалом на вулиці цих міст вийшли 2800 поліцейських. У вересні їхня кількість зросте ще на 600 осіб – через заплановане збільшення особового складу в Одесі та Львові. Цього ж місяці на варту заступлять поліцейські у Харкові. Новий закон «Про національну поліцію» схвалений 2 липня 2015 року набуває чинності 7 листопада. Відтоді успішний досвід Одеси, Львова та Києва поширять на решту території. Зокрема у листопаді поліцейські вийдуть на вулиці Миколаєва, Дніпропетровська, Ужгорода, Мукачево, Луцька та Хмельницького. До речі, в останньому наразі найбільший конкурс на обіймання посади поліцейського – 26 осіб на місце. Ще важлива деталь: нова патрульна служба є такою не тільки за назвою, а й за змістом. Бо кадровий склад, який є визначальним у будь-якій реформі, є новим: частка колишніх працівників у трьох містах, де вже запрацювала поліція, склала від 2% до 7%.
3. Кадрове оновлення влади, насамперед, судової та правоохоронної системи – те, чого вимагає громадськість більш за все, хоча й не настільки відчутне у суспільстві, як реформа патрульної служби, але все ж таки відбувається. Прокуратура. По-перше, у липні набув чинності новий закон про прокуратуру. У зв‘язку із цим Генеральна прокуратура того ж місяця оголосила конкурс на заняття посад у нову структуру прокуратури в Україні, зокрема, у Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпропетровську. Загалом, за результатами конкурсу, планують набрати 700 прокурорів на місцях. 5 вересня стартує перший етап (тестування на знання законодавчої бази) конкурсу для кандидатів на посади у місцевих прокуратурах. Суди. У серпні Вища Кваліфікаційна комісія суддів України оновила порядок і методологію кваліфікаційного оцінювання судді та направила їх до Ради Суддів України. Ці документи є основою для переатестації українських суддів.
4. Антикорупційна реформа. Цього літа відбувалася одночасно у кількох напрямках. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) активно формувало свій склад. Зокрема, відібрані перші 70 детективів, які мають пройти відповідне навчання. Цього ж літа громадськість та прокуратура порозумілися у питаннях інструментарію боротьби з вже наявними корупціонерами та унеможливлення шляхів для їхнього відступу. Задля досягнення цієї мети в Україні створять Національне агентство з питань розшуку та розпорядження активами, набутими від корупційних та інших злочинів. Це буде орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, позбавлений бюрократичних обтяжень, притаманних українській правоохоронній системі. Відповідний законопроект Кабмін погодив на своєму засіданні 19 серпня і визначив його статус як першочерговий для ухвалення. Аналогічний статус отримала ще й ініціатива Генеральної прокуратури, яка пропонує вдосконалити інститут арешту майна та інститут спеціальної конфіскації. Головна ідея нововведень – змістити фокус із статусу особи на характеристику майна, аби корупціонер не міг захистити своє майно шляхом його переоформлення на третіх осіб.
5. Відкритість влади – є ефективним запобіжником корупції. Це літо виявилося багатим на ініціативи, що вочевидь роблять владу ближчою до замовника за споживача послуг. Як безпосередньо самих громадян, так і бізнесу. Освіта. Міністерство освіти здійснило низку революційних новацій, які є нормою життя для європейців, але ніколи не були доступні в Україні. І які охоплюють не тільки вищу освіту, а й середню. Це технічні рішення, але вони мають суттєво посприяти підвищенню якості української освіти. Отже, відтепер всі дисертації будуть доступні широкому загалу: МОН зобов’язало всі вищі навчальні заклади оприлюднювати їх на своїх сайтах. Відтак зроблено суттєвий крок у боротьбі з плагіатом. Академічна мобільність – інструмент, який дозволяє як студентству, так і викладацькому складу, бути у тренді сучасних новацій у сфері освіти, теж була у фокусі МОН. Міністерство докорінно змінило підходи у цій сфері. Відтак студенти і викладачі зможуть без перешкод суміщати навчання/роботу в українських вишах із навчанням та підвищення кваліфікації за кордоном. Починаючи з 1 вересня школярі матимуть більшу кількість годин з вивчення іноземних мов. Цей захід також співпадає із цілями ініціативи Go Global, схваленій раніше Національною Радою Реформ. Сервісність держави. 100 центрів безоплатної вторинної правової допомоги розпочали свою діяльність в Україні. Центри надають безоплатну правову допомогу соціально незахищеним верствам населення у цивільних та адміністративних справах. Окрім надання допомоги в основоположному праві людини – доступі до правосуддя, центри є надзвичайно важливим інструментом допомоги для людей у сферах, де уряд змінює свою політику – таких як, субсидії на газ, пенсії та інші соціальні виплати. Конкурентна політика. Антимонопольний комітет України вдався до безпрецедентного у своїй історії кроку, почавши оприлюднювати свої рішення. Крім того, визначив принципи калькуляції штрафів та «амністію» щодо вчинення концентрації без отримання дозволу. Цих рішень від АМКУ вимагали віддавна. Комітету, який має і повинен мати досить широкі повноваження, важливо бути максимально прозорим і передбачуваним. Перші кроки нового складу АМКУ засвідчили про запровадження нової цивілізованої корпоративної культури. Прозорість власності. Суспільство отримало доступ до реєстрів власності в Україні. Відтепер кожен зможе безоплатно дізнатися про об‘єкти власності, зареєстровані на будь-яку іншу особу. Передусім це нововведення є інструментом боротьби із корупцією, відкриваючи неспівставні декларовані доходи і видатки посадових осіб. У цілому ж відкритість даних посилює довіру та доброчесність у суспільстві. Відкритість відомостей. Кілька суттєвих рішень цього літа були ухвалені на виконання Закону «Про звернення громадян». І до того ж, вони вже працюють. Зокрема, в Україні запрацював Національний портал відкритих даних http://data.gov.ua, завдяки якому будь-який громадянин зможе запропонувати відкриття тих, чи інших наборів державних відомостей. Таким чином, ці дані ставитимуть публічними для широкого загалу. Зокрема, Міністерство інфраструктури, яке на своєму офіційному сайті вже оприлюднило робочий варіант бази контрактів закупівель підприємств, що знаходяться в управлінні Міністерства з початку 2012 по перший квартал 2015 року. Крім того, громадяни отримали можливість звертатися з петиціями до Президента країни в електронній формі. Задля цього створений спеціальний сайт https://petition.president.gov.ua/ Обов’язкова умова для розгляду Президентом – петиція має набрати щонайменше 25 тисяч підписів.
6. Державні закупівлі. Попри відсутність профільного закону (його ухвалення очікують восени), система електронних державних закупівель ProZorro отримала широке коло прихильників. Понад 300 розпорядників бюджетних коштів приєдналися до цієї системи. Наприкінці липня їхні лави поповнила Київська міська рада. А згодом – найбільший гравець на українському ринку видобутку газу – компанія Укргазвидобування. Остання здійснила через ProZorro закупівлі на суму 759,99 тис. грн. Наступний «крок» компанії у закупівлях через ProZorro 100 млн. грн. Середня економія при закупівлі через ProZorro – 12-20%.
7. Дерегуляція. Кілька довгоочікуваних новацій отримав бізнес цього літа. Порти. Насамперед, варто відмітити рішення Кабміну про спрощення й поліпшення роботи у морських портах України. Загалом, ці дії приведені у відповідність до міжнародних усталених норм. Крім того, ближчим часом має запрацювати експеримент із зниження портових зборів (на 50%). Надра. Уперше за часів незалежності Україна визначила правила розробки родовищ нафти та газу. Відповідний наказ затвердило Міністерство екології та природних ресурсів України. І вже ближчим часом він має бути зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Це чіткий сигнал інвесторам про готовність держави до цивілізованих взаємин. Таким же потужним сигналом має стати спрощення процедури надання спецдозволів на користування надрами і приведення її у відповідність до директив Євросоюзу, що підвищить привабливість видобувної галузі для закордонних інвесторів. Орієнтовно, нові правила запрацюють уже восени.
8.Фінансова стабільність. Це літо стало рубіконом для перетворень на фінансовому ринку. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розпочала велику чистку. Зокрема, Комісія призупинила торгівлю цінними паперами понад 90 компаній-емітентів, загальна капіталізація яких сягає 400 мільярдів гривень. Більшу інституційну спроможність отримав Національний банк України, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завдяки набуттю чинності низки законів. Ці зміни є надважливими, бо наближують НБУ до кращих фінансових практик, відтак Нацбанк стає менш залежним від забаганок влади і має більше можливостей для виконання своєї головної функції – забезпечення стабільності національної валюти. Розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зі свого боку теж сприятиме стабілізації на фінансовому ринку країни, адже прискорить процес очищення банківської системи через більш швидку процедуру виведення з неї хворих неплатоспроможних банків.
9. Податкова система. Попри незавершені дискусії щодо майбутнього каркасу податкової системи країни, платники податків все ж отримали свої поточні бонуси. По-перше, бізнес отримав цивілізоване і прийнятне вирішення рішення проблеми переплат по податку на прибуток – у вигляді наказу Міністерства фінансів, яке повністю урегулювало це питання. Найбільш чутливим до цього був крупний бізнес. По-друге, свій бонус дістав і малий бізнес, який отримав відстрочку до 1 січня 2016-го у справі обов’язкового запровадження розрахунково-касових апаратів. Відповідний закон ухвалила Верховна Рада. По-третє, набули чинності три закони, що покликані зменшити податковий тиск на підприємців. Зокрема, йдеться про такі закони України: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Серед новацій – заборона контролюючим та іншим державним органам використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків.
10. Децентралізація. Верховна Рада України 265 голосами проголосувала у першому читанні зміни до Конституції у частині децентралізації влади. Таким чином, Україна стала на крок ближче до виконання зобов’язань перед світовою спільнотою. З іншого боку, новостворені спроможні громади отримали ще більшу впевненість у своєму майбутньому.
Соцпортал