Обливати когось або самого себе водою у Великодній понеділок – стародавній звичай, пов’язаний із весняним очищенням водою. Тому і називають цей день «обливаний», або «поливаний понеділок».
«У понеділок парубки обливають дівчат. Десь і парубки парубків обливали. Або й просто людей, які назустріч ішли. Пояснення цього звичаю очисне. Адже кожне свято передбачає очищення – не стільки фізичне, тілесне, скільки ритуальне, духовне. В пізніші часи, звичайно, звичай набув розважального характеру. Іноді дівчина повинна була встигнути віддати парубкові крашанку, щоб він її не облив. Було й так, що дівчина тримала крашанки десь за пазухою, а хлопець мав їх відібрати», – розповідає видання zaxid.net.
І в такому забавлянні головним був уже елемент залицяння. Існувала навіть народна прикмета: якщо хлопця чи дівчину в цей день обіллють, то одружаться вони з коханими.
На Закарпатті ж сьогодні поливаються парфумами. Як стверджує відомий закарпатський фольклорист і етнограф Юрій Чорі, ця традиція прийшла із заходу та прижилася насамперед у містах.
Поливалися парфумами, найперше – діти своїх хресних, а за це отримували писанку чи пасочку, а вже у новіші часи – цукерки і гроші, стверджує газета «Унґвар».
Лити одеколон дозволяли лише на голову, щоб на одязі не залишилося слідів. Робити це можна було лише хлопцям. Дівчата ж і жінки мусили залишатися вдома та виглядати гостей.