Першого вересня у Мукачеві вперше за післявоєнну історію не відкрито жодного класу з російською мовою навчання.
У попередні роки в загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів №1 ім. О. С. Пушкіна щороку набирали два перші класи з навчанням російською мовою і стільки ж – українською. (Ще десятиліття тому ЗОШ №1 ім. О. С. Пушкіна була повністю російськомовною). Традицію, яка підтверджувала міжнаціональну терпимість і толерантність закарпатців, якою вони цілком обґрунтовано пишалися перед усією Україною та закордоном, поламано. Принаймні, в Мукачеві.
Про те, що рішення місцевої влади не відкривати російськомовних перших класів суперечить засадам мовної політики і Конституції України, свідчить уперта річ – статистика. Так, під час першого Всеукраїнського перепису населення у Мукачеві 7,3 тис. осіб, або 9 відсотків від загалу, визнали свою приналежність до російської національності. Тобто це була друга за чисельністю етнічна група після українців. Звичайно, що після 2001 року (пізніше переписи не проводилися) багато води спливло Латорицею, але й нині в місті російська мова звучить на кожному кроці. Росіян за національністю тут, як і раніше, багато.
На запитання, чому проігноровано мовно-освітні потреби російськомовного населення Мукачева, начальник відділу загальної середньої та позашкільної освіти міськради Катерина Маховська відповіла: «Від батьків надійшло лише 12 заяв на навчання дітей російською мовою, і цей клас мав би бути малокомплектним. Відкривати його ми не мали права, бо це – порушення діючих нормативів».
Ми пішли до людей у пошуках тих самих заяв. Дізналися, що насправді заяв від батьків було 24, а заявлених дітей – 25 (від однієї з сімей подано дві заяви на навчання дітей-двійнят). Про все це було добре відомо в відділі освіти, адже заяви реєструвалися, і нині всі вони зберігаються в членів ініціативної групи.
Побачивши, яку нечесну «гру» проти російськомовних веде міська рада, їх підтримало товариство російської культури «Русь». Із департаменту освіти та науки облдержадміністрації отримали відповідь за підписом директора департаменту Михайла Мотильчака.
«У загальноосвітніх навчальних закладах області дотримуються права дітей на освіту незалежно від їх національності та місця проживання», – вказує у листі-відповіді п. Мотильчак. І … повторює запевнення відділу Мукачівської міськради, буцімто, «утримувати малокомплектний клас немає можливості». Але ж це не так!!!
Батьки готові ще і ще раз демонструвати наявні заяви, яких, наголошуємо, у них є 24 на 25 дітей. Продовжують наполягати на праві навчати їх рідною мовою.
Чи прислухаються керівники Мукачева, насамперед, міський голова Золтан Ленд’єл до своїх співгромадян? Чи забезпечать тут конституційні права батьків на здобуття їхніми дітьми освіти рідною мовою?
Поки що одна з матерів, Сідонія Тобак, на знак протесту проти «мовної» дискримінації забрала зі школи №1 ім. О. С. Пушкіна заяву на навчання своєї доньки-першокласниці. «Цим кроком я демонструю свою незгоду з поведінкою влади», – зазначила пані Сідонія. До слова, у тій же школі навчаються троє її синів, і сама вона закінчувала саме «пушкінську» №1. Будемо стежити, як розвиватимуться події.
Василь Бедзір