Здавалося б, зараз річки Закарпаття вкрай зміліли, про які паводки може йти мова? Але зміни клімату якраз позначилися на нашому регіоні таким чином, що при збереженні середньорічної кількості опадів розподіляються вони вкрай нерівномірно – то тривала засуха, то величезний локальний дощ. За таких умов, та ще й враховуючи засміченість русел, до різкого підняття рівня води треба бути готовому завжди. А в нас із цим проблеми.
Як розповів під час брифінгу начальник БУВР Тиси Володимир Чіпак, протягом останніх двох років Програма комплексного протипаводкового захисту з Державного бюджету практично не фінансувалася, проектні та будівельні роботи не велися. У 2015-му місцева влада відшукала 5 млн грн на погашення боргів по давно виконаних замовленнях, але ще майже 10 млн грн усе одно залишається «висіти».
«Зараз у краї є 57 ділянок, де існує загроза підтоплення, щоправда, при різних паводках. Зо сто населених пунктів ми захистили, а передбачалося – 250. Незавершеними залишаються до сотні протипаводкових об’єктів, на які шукаємо фінансування, зокрема створюючи інвестиційні проекти», – каже Володимир Петрович. І додає: за період трудової діяльності доводилося складати чотири програми розвитку водного господарства Закарпаття, але жодна з них не була реалізована повністю. Нинішня – не виняток. Правда, за вісім місяців 2015-го в її рамках виконано робіт на 3,8 млн грн, і порівняно з попереднім роком (1,1 млн грн) це прогрес.
Володимир Чіпак підтвердив, що в зоні паводкового ризику перебуває й Ужгород, тож розчистка Ужа, яка зараз ведеться, – справа потрібна й звична, таке вже робили неодноразово, і щоразу довелося вислуховувати претензії. Але все це абсолютно законно, переконує посадовець, їх навіть перевіряла прокуратура й порушень невиявила. Розчистка русел найбільш актуальна саме під час низької водності річок, тож наразі такі роботи йдуть не лише в обласному центрі, а й у Мукачеві, у планах – ще більше десятка об’єктів по області. До речі, в Румунії на аналогічне впорядкування Тиси цьогоріч виділили 18 млн євро.
Володимир Чіпак порушив на брифінгу ще кілька проблем: нераціональне використання води (її втрати через застарілі мережі комунальних підприємств краю сягають 8,2 млн м3!); скид неочищених стоків у річки (понад 2 мільйони кубів!), що особливо відчувається в період маловоддя; жахлива засміченість водних артерій ПЕТ-пляшками, які «експортуються» за кордон; експлуатація багатьох водних об’єктів без належного оформлення і, відповідно, сплати ренти. А ці гроші, до речі, переважно залишаються на місцях і могли б допомогти з вирішенням екологічних проблем.