По-перше, це був досить добрий продукт. Але важливо і те, як Львів став туристичним загалом. У 2010 році ми створили Львівський туристичний альянс – об’єднання учасників туристичного ринку, які об’єдналися для того, щоб пропагувати Львів як туристичне місто. Причиною створення альянсу була біда, як правило, саме в біді люди об’єднуються. Тоді якраз був рік, коли через свинячий грип туризм занепав і нас зібрали у міській раді, щоб вирішити, що робити. Тоді я запропонував запросити людей до Львова безкоштовно. Спочатку це не дуже сприйнялося, але ця фраза згенерувала ідею, що виросла в акцію «Львів за півціни». Це дало медійний привід засвітитися у новинах і люди приїхали до Львова на Миколая. Пробачили, що ризиків немає і різдвяний сезон відбувся чудово. Це показало нам, що якщо ми об’єднаємося, то зможемо перебороти навіть таку біду, як абсолютна відсутність туристів.

Пізніше ми також визначали, чим місто може заробляти. Це, як виявилося туризм та ІТ й бізнес-послуги. Відповідно до цього ми створили робочі групи, які збиралися час від часу та напрацьовували заходи відповідно до своєї мети. Зараз можу сказати, що намічені цілі щодо кількості туристів ми перевищили удвічі.

Нам пощастило, що ми мали мера і міську владу, які розуміли важливість туризму. На його розвиток працювали два управління, а згодом відкрили і туристичний центр. Чиновники (переважно молоді люди, оскільки вони найбільш активні) працювали цілеспрямовано на озвучену експертами мету. Грошей їм не вистачало і саме для цього існував туристичний альянс, який збирав кошти на ті акції, які планували і реалізовували чиновники. Крім того, ми планували промотури і прес-тури».

За словами Л. Підлісецького, важко об’єднати тих, хто на ринку конкурує між собою. «Важливо не ділити те, що є, а збільшувати те, що можеш мати. Нам вдалося це донести людям і досягнути успіхів», - каже експерт. Він також наголошує на тому, що варто рекламувати місто, а не, наприклад, один його готель. Це для всіх учасників туристичного ринку дає набагато більше результату.
«Якщо в місті нічого не відбувається, то яка б там не була архітектура, туди немає чого їхати більше одного разу. Успіх Львова розпочався тоді, коли у ньому почали проходити численні фестивалі», - додав Лев Підлісецький.

У середньому один турист залишає у Львові близько 300 євро (за дослідженнями останніх років). А якщо у місті понад мільйон туристів, то виходять шалені кошти, які лишаються і використовуються в місті – у готелях, магазинах, ресторанах і т.д, - каже Л. Підлісецький. Львів- місто фестивалів, понад 100 таких фестів щороку проходить у Львові. Популярним став фестиваль вина та сиру. При цьому вина свого на Львівщині нема, його везуть із Закарпаття.

Юрій Славік, організатор фестивалю середньовічної культури "Срібний Татош" зауважив: «За кілька років фестивальної роботи ми дійшли до ряду думок на тему розвитку туристичного ринку. Фестивалі є тією рушійною силою, яка допомагає залучати все більше туристів. Людям подобається не тільки пасивно споглядати, а важливою складовою є можливість інтерактиву. Одним з основних брендів Ужгорода є сакура. Тому потрібно реанімовувати «сакура-фест». Крім того, гріх не використовувати герб вина і виноробства. Наявні фестивалі вина мають ряд недопрацювань. Удосконалення потребує складова маркетингу. А в Ужгороді не використовується дуже багато можливостей – як пішохідна зона, так і, наприклад, видовищні музеї».

Потрібно брати досвід Львова та активно об’єднувати людей, - лунало на «круглому столі». Не у багатьох учасників ринку є таке бажання, розвиватися більше не хочуть. Мала б брати участь міська рада, треба подолати хаос, який існує в Ужгороді, туризмі, є фетиваль в одни ірк, в інший може не бути, втрачається інтерес у цьому фестивалі.

Павло Худіш, екскурсовод розповів ще про одну проблему туризму - це «чорні екскурсоводи». «Це люди, які не мають професійної освіти, ліцензії, а займаються цією справою. Їх називають маршрутчиками. Вони купують транспортний засіб, забирають біля певного санаторію людей на екскурсію, відвозять у певне місце і щось розказують. Цей рівень інформації залишається у враженнях та емоціях туристів. Є ще «сірі екскурсоводи», які займаються цією справою професійно, але приїжджають з іншого регіону. Часто перекручують факти і взагалі ведуть нечесну гру. Тому необхідне якесь єдине ліцензування, як це роблять у Празі (Чехія). Є подібна практика у Львові». За словами Павла Худіша, є ідея створити туристичну поліцію, яка б виявляла «лівих» екскурсоводів, що псують імідж регіону.

Учасники круглого столу обговорили також рівень проведення останнього Дня міста Ужгорода. За їх словами, просто осінній ярмарок із смугастими наметами можна було перетворити у справжнє свято. На Закарпатті не використовують всі можливості, які є в області. «До речі, почався сезон грибів. І можна було б організовувати грибні тури. Людям цікаво просто приїхати і позбирати гриби,- додав Павло Худіш.