У виставці, організаторами якої був Союз русинів-українців Словацької Республіки та Спілка фотохудожників Закарпаття, брало участь п’ятнадцять авторів. Майже половина з них була присутня у відкритті виставки. Кожен з фотохудожників представив себе двома-чотирма світлинами. На виставці переважали пейзажі, народна архітектура, але й репортажні фотографії та портрети.
Виставку відкрив й учасників привітав голова Центральної Ради Союзу русинів-українців Словацької Республіки Петро Сокол. Куратор виставки Ладислав Цупер після короткого вступу надав слово голові Спілки художників Закарпаття Володимиру Ньорбі, який представив учасникам присутніх членів своєї делегації та підкреслив, що виставка є важливим внеском до поглиблення стосунків Закарпаття з найближчими його сусідами: Словаччиною, Польщею, Угорщиною та Румунією, які вже є членами Європейського Союзу. Органічним поповненням виставки була пісня „Верховино, світку ти наш”, майстерно виконана народним артистом України Петром Матієм. З короткими промовами виступили й інші члени закарпатської делегації. Від імені міста Пряшева учасників привітала завідуюча відділом культури Пряшівського самоврядного краю Ева Арвайова. Після закінчення виставки закарпатських фотохудожників у Пряшеві 5 червня ц. р. вона помандрує в інші міста Словаччини.
* * *
Увечері того ж дня, тобто 25 квітня, в найбільшому концертному залі міста Пряшева „Чорному орлі” відбувся концерт Заслуженого академічного Закарпатського народного хору, присвячений 200-літтю з дня народження Т. Г. Шевченка. Концерт було відкрито „Заповітом” Т. Шевченка, який глядачі зустріли стоячи. Потім слідував маратон пісень (народних і авторських), танців і музики. Все було виконано на високому професіональному рівні, про що свідчили бурхливі оплески публіки після кожного номера. Керівник та диригент ансамблю заслужений артист України Наталія Петій-Потапчук на цей раз порушила традиційну статичність свого колективу.
Двогодинний концерт був увесь час в рухові. Хорові та сольні пісні чергувалися з високохудожніми танцями, які часто межували із спортивною акробатикою (в позитивному значенні цього терміну), причому майже кожен номер мав свою дію, переважно жартівливого характеру. Оздобою ансамблю були чудові костюми різних регіонів Закарпаття.
Пісні, танці і музика під вмілою рукою головного диригента становили одне гармонійне ціле. В програмі не було жодного „глухого” місця. Новим для пряшівчан був номер „Винобрання”, в якому в художній формі було представлено процес збирання винограду, його опрацювання та споживання кінцевого продукту виноградарської праці – вина. Збагаченням програми були фольклорні твори національних та етнічних груп Закарпаття: словацька пісня „Недалеко од Тренчина”, угорський танець „Чардаш”, циганський фольклор („Циганочка”) та румунський танець. Не бракував у концерті ні традиційний український „Гопак” з віртуозними сольними фігурами.
Як і слід було очікувати, величавий концерт закінчився могутньою хоровою піснею на слова Тараса Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий” (в обробці Іштвана Мартона), до якої, стоячи, залучилася і публіка.
Від імені пряшівської громади Закарпатському народному хору подякував Петро Сокол, а Генеральний консул України Ольга Бенч, на знак подяки за достойну репрезентацію України вручила Наталії Петій-Потапчук великий букет квітів.
Закарпатський народний хор наступного року відзначить своє 70-річчя. За цей період він не однократно побував у Словаччині. Хотілось би побачити його і на Святі культури русинів-українців Словаччині в червні.
* * *
Дні української культури в Словаччині відзначали з фотовиставкою про Закарпаття та концертом закарпатського хору (ФОТО)
Виставкою „Закарпаття у світлинах місцевих фотохудожників”, вернісаж якої відбувся 25 квітня 2014 року в Центрі української культури в Пряшеві, розпочалися Дні української культури в Словаччині.
І фотовиставку, і концерт знімали оператори ужгородського та кошицького телебачення. Отже з цими високохудожніми дійствами в короткому часі зможе познайомитися і широка громадськість обох країн. Був це і справді вдалий внесок до поглиблення взаємовідносин між двома сусідніми регіонами на ділянці культури.
В наступні дні концерт Закарпатського академічного Закарпатського народного хору було повторено в Бардієві та Гуменному.