В Ужгороді минулої п’ятниці відкрилася об’ємна виставка живопису місцевого маестро Сергія Глущука з актуальною назвою «Пробудження». Трапилося це у Закарпатському музеї народної архітектури і побуту. Відкрила її очільниця закладу Габріела Андял.
Знаний графік Владислав Ганзел щиро порадів, що пан Глущук наскільки вправний у малярстві, що «його ні з ким не переплутаєш».
— Він багатий, — сказав також місцевий козачий генерал і водночас представник Фонду ветеранів зовнішньої розвідки Андрій Дояренко, якого свого часу майстерно зобразив С.Глущук з власним леопардом, — але не грошима — своїми картинами, яким ціни взагалі-то немає.
Відтак від розвідників подарував грамоту в рамці, бо Глущук теж розвідує душу нашого зовсім таємничого народу. І, як бачимо, має успіхи. Голова Спілки словацьких митців Міхал Пийтер, розлогі промови якого на фуршетах щиро полюбляють усі, теж зауважив, що Глущукові твори стимулюють, бо в них струменить бажання жити, кохати. І в творчості, на його думку, різнобічний ужгородець «стає з року в рік переконливішим». І затим знана Емма Левадська підбила підсумок і доповнила, що пан Сергій, як ніхто, відчув внутрішній світ жінки. Це, на мою думку, найголовніше. Розберешся з жінками — в творчості не виникне ні найменших проблем.
Щодо виставки і українського життя взагалі Сергій Глущук з певним відтінком творчої конфіденційності сказав:
— Нині художники відчувають вібрацію космосу. Ця вібрація є числом і пропорцією золотого перетину. На цих пропорціях будується світ гармонії і краси. Наші картини несуть нову інформацію, позитивно діють на свідомість, оздоровлюють націю.
Дай Боже, щоб усі місцеві художники були пробуджені, як автор знакової для сучасної України колоритної і оптимістичної у кожному своєму штриху виставки «Пробудження» . Не знімеш цієї оцінки навіть тоді, коли стосується кульгавої, на костурі «Душі сепаратиста».
Іронічно висміяна художніми засобами, вона відразу змаліла і почала викликати в глядача хіба іронічну посмішку. Немовби теперішня Україна втілилася в наступному образку — «Продавець молока», де звичні пластикові пляшки, бідон, а біля них — жінка з радістю і тривогою в очах. Щоб останньої не було, грядуть, вірить митець, нові національні сили («Пробудження Чорнобога, Бога козаків»). Мислетворчого об’єму надають експозиції образки зі світової історії, різних легенд — «Дон, Санчо і Король», «Телепортація козака-характерника», «Оракули»…
Хто ж він цей Глущук? Художник-реаліст найперше, а ще реставратор, педагог, невиправний мрійник, один із творців духовної революції в Україні. Був викладачем Київського Державного художнього інституту (1985-1991). Наразі — член Міжнародної Спілки незалежних художників імені А.Кашшая з 2003 року, а з 2010-го входить у Об’єднання професійних художників нашого краю.
uzhgorod.net.ua