До складу спільного менеджмент-комітету входять представники міністерств охорони довкілля країн-учасниць (а з Німеччини і міністерств федеральних земель), відповідних природоохоронних установ та експерти. Його засідання проходять раз у рік, почергово в алфавітному порядку на території однієї з країн-учасниць.Нагадаємо, що об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» було утворено рішенням комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 25 червня 2011 року шляхом розширення українсько-словацького об’єкта «Букові праліси Карпат». До його складу входить 15 складових частин букових пралісів та давніх букових лісів, які репрезентують різні природно-кліматичні зони Європи від Карпат до побережжя Балтійського моря на територіях України, Словаччини та Німеччини. 

Площа ядрової зони об’єкта становить 33669 гектарів (4391 гектар в Німеччині та 29278 гектарів в Словаччині та Україні). Навколо кожної частини об’єкта утворена буферна зона загальною площею 62402 гектари.Цього разу на засіданні менеджмент-комітету йшлося про найактуальніші питання діяльності об’єкта, зокрема хід виконання рішень комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо припинення суцільних рубок у пралісах словацької його частини. Детально було проаналізовано і результати експертного висновку моніторингової місії Міжнародного союзу охорони природи (IUSN) з цього приводу.Радник міністра охорони навколишнього середовища Словацької Республіки Яна Юлені, заступник директора служби охорони природи Словацької Республіки Міхаїл Адамець та співробітник національного парку «Полоніни» Мар’ян Гіч презентували своє бачення розв’язання проблем, пов’язаних зі збереженням словацьких кластерів спадщини. Зокрема, було проінформо­вано, що між міністерствами охорони природи та лісового господарсва Словаччини з цього приводу підписано відповідний меморандум, проводяться роботи з землевласниками та громадами щодо уточнення меж ядрової та буферної зон, ведеться активна роз’яснювальна робота тощо.Готується рішення також на державному рівні щодо підвищення природоохоронного статусу оремих частин об’єкта, які знаходяться за межами національного природного парку «Полоніни» та охоронної ландшафтної області «Вігорлат». 

Усе це дасть, на думку членів менеджмент-комітету, гарантію для збереження цілісності та недоторканості цього об’єкта.Відтак доволі гострою була дискусія щодо позиції Словаччини, Німеччини та України із розширення спадщини, наступного порядку формування, функцій та фінансування спільного менеджмент-комітету, порядку підготовки угоди про розширення об’єкта всесвітньої спадщини, сучасний стан процесу номінації, зміна назви спадщини тощо.Презентаційну доповідь з цього приводу підготували керівник підрозділу австрійського федерального міністерства сільського і лісового господарства, довкілля та водного менеджменту Вікторія Гаслер та директор австрійського екологічного інституту Ганс Кірхмаєр.

Для управління розширеним об’єктом, до складу якого вже підговлено номінаційні досьє ще із одинадцяти країн, Австрія, як країна, яка зараз є координатором, запропонувала утворити секретаріат, який має фінансуватися за рахунок країн-учасниць та змінити його назву із «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» на «Праліси та давні букові ліси Європи».З цього приводу я зауважив, що Україна категорично не може погодитись із формулюванням назви об’єкта без слова «Карпати» і що через відсутність в Україні механізмів виділення коштів на подібні цілі створення координуючого секретаріату на таких засадах буде проблематичним.Така наша позиція була підтримана представниками федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки реакторів Федеративної Республіки Німеччини Ганнесом Кнаппом та Анною Оксенбург й словацькими посадовцями та науковцями.

 В результаті консенсусом було погоджено назву розширеного об’єкта в такому формулюванні: «Букові праліси Карпат та давні букові ліси інших регіонів Європи». Таким чином бренд Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО для букових пралісів Карпат буде збережено.Дуже важливо, що Бельгія та Австрія запропонували (по п’ять років кожна) взяти на себе фінансування координатора об’єкта, а кожна країна-учасниця буде почергово забезпечувати проведення на своїй території засідання менеджмент-комітету.В рамках засідання менеджмент-комітету відбулися також консультації із керівництвом служби охорони природи Словацької Республіки та координатором німецької керівної групи об’єкта, керівником підрозділу міністерства охорони довкілля федеральної землі Гессен Карін Кайзер щодо укладення двосторонніх угод про співпрацю між Карпатським біосферним заповідником та німецькими і словацькими природоохоронними установами.Наступне чергове засідання менеджмент-комітету відбудеться в 2016 році в Україні.