Художнє училище, армія, робота на солеруднику, пожежник, а тепер - охоронник поліції охорони… Де б не працював Йосип Гайзлер, - в душі залишається творчою особистістю.
Культурна спадщина - це те найцінніше, що є у кожної країни. Принаймні, в цьому переконаний Йосип Гайзлер, охоронець одного з музеїв Закарпаття. За професією охоронець,а в душі - митець. Навчився тримати пензля з самого дитинства, каже, серце підказало, що потрібно малювати, от і поїхав до Кишенева навчатись на художника. Недовго пропрацював на творчих роботах.
- Після навчання я працював на заводі кераміки. Ми виготовляли різноманітну продукцію, мені доводилось художньо оформляти виготовлені тарілки, вази тощо, - розповідає Йосип Гайзлер. - Та невдовзі завод закрили і творчої роботи я для себе більше не знайшов. Кілька років працював на солеруднику. Недовгий час я працював рятувальником в ДСНС. Сьогодні ж моє робоче місце в поліції охорони. Тим не менше, всі ці роки малювати не припиняв - чи то для себе, чи то в подарунок близьким.
Йосип вже більше п`яти років охороняє художню колекцію в одному з музеїв області. Каже, що це робота його мрії. До речі, охороняти саме музей йому випало не випадково.
- Коли я прийшов влаштовуватися на роботу в поліцію охорони, мене спитали, чим я займаюся у вільний від роботи час. Я і розповів, що малюю картини, - продовжує розповідь пан Гайзлер, - от керівництво і вирішило направити мене працювати в музей.
- Я щасливий, що маю честь оберігати твори мистецтва видатних художників нашого краю, - каже охоронець Управління поліції охорони в Закарпатській області.
Пейзажі, натюрморти, портрети – його улюблені жанри. На рахунку в охоронця-художника більше сотні творчих робіт.
- Йосип відповідально охороняє музейну колекцію, надихається на творіння і сам, - кажуть колеги по роботі пана Йосипа.
- Він - надзвичайно творча натура , - відзначає колишній напарник Юрій Вумшинський і додає, – щоразу, коли в музеї було відкриття нової художньої виставки, Йосип просився охороняти експозиційні зали. Я ніколи не перечив, адже розумів, наскільки для нього це важливо.
А от сам охоронець-художник каже, що щасливий, адже збулися дві його мрії: захищати та малювати. Та понад усе сподівається на нашу перемогу і встановлення миру в Україні.
- Сьогодні наша країна переживає важкі часи. Я живу надіями, що незабаром прийде мир на нашу землю.