Як відомо, Міжгірщина історично відноситься до паводко небезпечних районів. Внаслідок проливних дощів 20 та 21 листопада п.р. значно піднявся рівень грунтових вод, на кілька метрів збільшилися русла річок та потоків. З приводу критичних ситуацій при райдержадміністрації та райраді, органах місцевого самоврядування створилися тимчасові комісії з контролю над надзвичайною ситуацією в районі.
Найбільш катастрофічний паводок за всю історію на Закарпатті стався у 1998 році, коли рівень води у річці піднявся на понад 5 метрів. Від його наслідків ще довго оговтувалася Верховина. Дещо з меншими затратами постраждала Міжгірщина і в 2001 році. Сьогодні підраховуються збитки, завдані цьогорічною листопадовою стихією.
За оперативними даними, що надходили в комісію райдержадміністрації у телефонному режимі від голів сільських рад, протягом першої доби найбільше постраждали в селищі Міжгір’я вулиці Хустська, Локоти, Народна, Корятовича, Борканюка, Дулішковича, Перемоги, частина Незалежності, Промислова, води з якої стрімкими потоками неслися на центральну вулицю Гагаріна, де завдали шкоди окремих дворогосподарствам. У Репинному частково пошкоджено укріплення берега річки, розмило дорогу до присілка Сопки (Лозянська сільрада), постраждала дорога місцевого значення в урочищах Гирсовець і Сухар та державного значення Дружби (Колочава), у Син.Поляні – урочища Канчівський, Новоселиця, Товчка, Загорб, Менчіл, Верхній Кінець. Зруйновано підпірні дерев’яні стінки в Синевирі (ур. Потік та Кривий), Син. Поляні, Негрівці (присілок Потік). Зазнали пошкоджень мости в Лозянському, Син. Поляні (ур. Канчівський), Торуні, Колочаві, Синевирі, Негрівці. Повністю забрала вода підвісний місток через р. Річка у Вучковому.
Серед інших об’єктів пошкоджено берегоукріплення біля Горбівської ЗОШ та залізобетонне перекриття Синевирської лікарні. Підтоплено 12 га землі сільськогосподарського призначення в Колочаві, Негрівці та деяких інших населених пунктах. 21 листопада були перебої з енергопостачанням – центральна частина райцентру, присілки Синевирської Поляни, яка, до речі, постраждала чи не найбільше.
На ліквідації наслідків паводку в Міжгір’ї працювали чотири екскаватори, дві пожежні машини, у Син. Поляні – екскаватор і бульдозер, Репинному – екскаватор.
На боротьбу з стихією вийшли й люди. Самотужки прочищали ще не так давно майже безводні струмочки, які за добу перетворилися в небезпечні русла, які несли з собою купи сміття, деревину тощо, що значно уповільнювало течію води. Таким чином стрімкі потоки потрапляли в дворогосподарства, затоплювали людські підвали, кочегарки, інші надвірні споруди, навіть помешкання.
Вже в понеділок ситуація стабілізувалася, паводок пішов на спад, вода в річках і потоках знизилася. На місцях комісії обстежують постраждалих. Встановлюються втрати та їх компенсації.