Нарешті зарічанці, чи не вперше в 2015-му році, дочекались гідного опонента. Цей півфінал був гідний фіналу. На жаль сліпий жереб був не надто милостивим до цих колективів. Сам поєдинок пройшов на зустрічних курсах та ознаменувався перевагою у володінні м'ячем «Нового Давидкова», яке значно більше пробивало по воротах. Ця кількість, хоча й з великими потугами, переросла в прийнятний результат.
Перший тайм був набагато рівнішим за другу половину матчу. На 14-й хвилині комбанацію лівим флангом розіграли Іван Качур та Човрій. Вона завершилась прострілом у штрафну на Калія. Михайло сильно пробив, та на щастя для Спесівцева, який не реагував, м’яч полетів поруч зі стійкою. Через сім хвилин ще одна аналогічна атака тим же краєм. На її завершенні Олександр Міклош цілив у дальній кут. Круглий оминув браму в лічених сантиметрах від стійки.
На 28-й хвилині по центру огризнулись зарічанці. Кепич виграв верхову боротьбу і скинув на Великашича. Ростислав добре приклався до м’яча і той ліг точно під поперечину. Мангур у карколомному стрибку перевів на кутовий. Через 3 хвилини партнери створили для Качура ще одну реальну нагоду відзначитись, та Іван знову відправив круглого повз ворота.
Новодавидківці іноді занадто захоплювались атакою, залишаючи своїх поважних захисників на поталу реактивним атакувальним гравцям «Заріччя». У одній із таких контратак Кампов був змушений порушити правила у власній штрафній проти Булези (того що Михайлович). Бобаль без вагань вказав на центр карного майданчика. Гасинець із точки поклав воротаря в правий, а круглого спрямував у лівий кут – 1:0.
Через три хвилини після чергового прострілу зліва один із зарічанських захисників зрізав м’яч у бік своїх воріт. Та той, на щастя для нього полетів поруч зі стійкою. Ще за мить партнери вивели на ударну позицію «мисливця за воротами» Варгу, та воротар вчасно вийшов і самовіддано заблокував його удар. На 43-й хвилині атака «Заріччя», по центру зі зміщенням до правого флангу, завершилась якісним ударом у дальній кут від Бундаша. Один із захисників самовіддано кинувся під м’яч, врятувавши Мангура, який був безсилий в цьому епізоді, від вірного голу.
Другий тайм команди розпочали в атаках на зустрічних курсах. На 48-й хвилини одна з контратак «Заріччя» завершилась ударом Великашича поруч зі стійкою. Через хвилину під час атаки правим флангом новодавидківці заробили право на штрафний з 30-ти метрів. Після удару-навісу від Балажа круглий влучив у площину. Спесівцев перевів на кутовий. Та вже наступне вибігання в контратаку, правим флангом зі зміщенням до центру, завершилось голом. Не викликало здивування те, що її влучним пострілом у кут завершив кращий гравець матчу в складі «Заріччя» Великашич – 2:0. Та через дві хвилини море радості місцевих фанів змінив смуток від другої жовтої картки у одного з їх улюбленців.
У другому таймі Качур зробив ряд замін, випустивши таких мастадонтів футболу Мукачівщини як Лендєл та Медвідь. Вони стали подразником не тільки для опонентів на полі, а й для вболівальників. Пристрасті на трибунах зростали і досягли апогею під завісу гри. Дуже небезпечно біля воріт Спесівцева було на 66-й хвилині, коли Калій віддав на Балажа, а той вивів Качура на дуже вигідну ударну позицію. Іван цілив у дальній лівий кут. М’яч знову трохи оминув стійку. Через три хвилини чергова гострота від підопічних Качура з використанням обох флангів. Після прострілу з правого краю у штрафний майданчик, один із захисників зрізав круглого під ближню праву стійку своїх воріт. Спесівцев у стрибку відбив.
Здавалось ситуація «Нового Давидкова» безнадійна. Круглий не йшов у ворота, тренер та гравці нервували. Уболівальники «Заріччя» вже відчули «запах пораненого суперника». Та все з ніг на голову поставили півтори хвилини, протягом яких «Заріччя» пропустило два голи. У кінці 73-ї простріл зправа на ближній край воротарського майданчика таки досяг свого. На нього відгукнувся Калій і в падінні головою проштовхнув м’яч у ближній ку – 1:2. На початку 74-ї хвилини його партнери заробили право на штрафний з правого флангу. І знову простріл на одинадцять метрів на Калія. Цього разу Михайло ногою влучає під ліву стійку – 2:2.
Зарічанці спробували перевести гру до чужих воріт, та пропустили контратаку правим флангом, яку розкішним ударом з 30-ти метрів завершив Човрій. Круглий зняв павутину з дальньої дев’ятки воріт Спесівцева – 3:2. Цей гол однозначно найкращий із тих, що я бачив у цьогорічній ЛЧЗ. У наступній атаці черговий простріл зправа влучним ударом в правий кут завершив Іван Качур – 4:2. На цьому жах на імя «Нове Давидково» для кращого районного клубу Іршавського району не закінчився. Якщо гол Човрія ознака високої індивідуальної майстерності, то 5-й гол ознаменувався жагою до взяття воріт. І знову започаткував все простріл зправа від Івана Качура. Човрій прицільно пробив у лівий кут. Спесівцев у карколомному стрибку відбив. Та м’яч потрапив до Міклоша. Сашко без роздумів вгатив круглого в рамку. На шляху до заповітної мрії форвардів м’яч «поцілував» поперечину, від якої потрапив у сітку – 5:2.
На 84-й хвилині суперник зміг вибігти в атаку по центру, на завершенні якої Великашич зблизька розстрілював воротаря. Мангур продемонстрував свій кращий сейв у матчі та відбив.
Останню крапку в погром суперника зробив Качур. Під час атаки по центру центрфорварда якісним пасом на воротаря вивів Олександр Міклош. Іван обіграв воротаря і поклав круглого в правий кут – 6:2.
Арбітр – Юрій Бобаль
Асистенти – Мирослав Горгош, Томаш Бабич
Делегат ФФЗ – Георгій Жбора,
29 листопада, с. Сільце, стадіон «Колос», глядачів 300, хмарно.
«Нове Давидково» – «Заріччя» – 6:2
Голи: Калій, 73, 74, Човрій, 76, Іван Качур, 77, 86, Олександр Міклош, 80 – Гасинець, 33 (з пенальті), Великашич, 55.
«Нове Давидково»: Михайло Мангур, Євген Качур, Сергій Кампов (капітан), Михайло Орос, Віталій Міклош, Михайло Калій, Олександр Міклош, Владислав Човрій, Олександр Балаж, Едуард Варга, Іван Качур.
Запасні: Іван Пазуханич, Антон Лендєл, Сергій Медвідь, Євген Лазар, Олександр Кузьма, Олександр Олексик.
Тренер – Євген Качур.
«Заріччя»: Віталій Спесивцев, Михайло Греба, Іван Фельцан, Юрій Сокач, Аркадій Гасинець, Руслан Максим, Іван Кепич, Василь Михайлович Булеза, Йосип Бундаш, Юрій Брич, Ростислав Великашич.
Запасні: Василь Урста, Іван Довгінко, Тарас Полончак, Любомир Ганчич, Василь Шерегій, Василь Васильович Булеза.