А починалося ж все у 1840-му з простої дерев'яної хатинки в урочищі Берегвар, куди володарі домінії графи Шенборни частенько навідувалися відпочити та пополювати, та ще й не одні, а з високоповажними гостями. "В урочищі" звучить так, неначе до палацику потрібно було спускатися - але все навпаки, він розташовувався (і його нащадок теж:)) на висоті близько 300 м над рівнем моря.
Берегвар був перлиною Мукачево-Чинадіївської латифундії Шенборнів.
Про те, звідки в Карпатах взялися німецькі єпископи, розказав у "Монографії Березької жупи" адвокат Шенборнів Теодор Легоцький. І почав здалеку: з передачі маєтків Ференца Ракоці ІІ у 1711 р. у руки Габсбургів, а від них 31 липня 1728 р. до Фрідріха Лотара Шенборна, 75-річного архієпископа в Майнці, коронного канцлера римської держави - і ще й до купи бамберзькому єпископу. Високолповажний дідок відразу доручив керівництво новими землями своєму кузену Фрідріху Карлу Шенборну - не так через вік, як через... відсутність угорського громадянства. =)
А маєтки були завидні: 152 села, 15 присілків, 4 міста. Неначе цього мало, у княгинь Софії Баторі та Естергазщі купується ще 33 села навколо Чинадійового. А ще ж були поля. І обов'язкові в Карпатах гори. Ба-а-агато гір.
Цісар Карл VI дарував домінію архієпископу навічно, але вже в січні 1729 р. старенький Шенборн помирає, а за маєтком слідкує його секретар Бауер. 30 січня Фрідріха Карла Шенборна обирають бамберзьким єпископом - і вся спадщина Фрідріха Лотара дістається його кузену. Але єпископ теж в Карпати не поспішає: відправляє двох управляющих (які пишуть йому листи - а ті йдуть до Бамберга аж два тижні!) - та час від часу посилає інспекторів.
Українські селяни, які населяли Чинадіївську домінію, нового пана не надто поважали - часто-густо навіть не спускалися з своїх гірських присілків на панщину. Ті ж, хто приходив, працювали абияк і в техніці не розбиралися. Фрідріх Карл змушений задуматися - і вихід бачить у німецьких колоністах та купцях-євреях з Галичини. Німці ж були спадковими виноробами, лісниками, рільниками та ремісниками. Були й лікарі та учителі, органісти і пивовари. Рільникам надавали безкоштовне поле і дерево для будівництва, плюс на 6 років звільнювали від податків.
Хоч і віденські аристократи, а убивцями Шенборни були ще тими. Майже щовересня батько і син, Фрідріх-Карл і Георг-Ервін прибували сюди на кількаденні лови - з чисельними гостями. Потім в Берегвар звозили нещасні тушки невинно убитих оленів - по 30-40 щороку.
З іншого боку, розказують і бувальщину про Георга-Ервіна, котрий власноруч вийняв з крижаної води поранене оленятко - і виходив його.
А ще Георг-Ервін мав "Мерседес", яким гасав Карпатами. Водія на цей час садовив поруч - і той роздавав місцевим дітям цукерки.
Та повернемося до історії зведення замку. На таблиці біля декоративного ставу під трафарет писано, що перенасичений коминами та прикрашений башточками палац - релікт XVIII століття, хоча Д. і І.Поп в своїй відомій книзі "Замки Підкарпатської Русі" стверджують, що замок в стилі романтизму звели на місці старого дерев'яного в 1890-му році. Слова авторів підтверджує і напис над входом до палацу.
Є десь в Німеччині замок, кількість башт в якому співвідносна з кількістю днів в році. Уявляєте - 365 башт! Я от не уявляю.
Та і за Чинадіївським романтичним дивом, що неначе зійшло з ілюстрації мушкетерського роману, можна вивчати календар: 365 вікон, 52 кімнати, 12 входів. Символічно і безглуздо :). Апофеозом алегоричності був колись став: його контури нагадували абрис Австро-Угорської імперії. Є ж в Києві зараз біля університету фонтан у формі України? Ну так от, традиція робити географічні водойми, виявляється, досить давня.
Замок побудований з цегли і покритий фігурною черепицею. В архітектурному відношенні замок близький по типу французьким ренесансним замкам часів знаменитих «мушкетерів».
Химерність 4 різних за формами веж і ренесансних фронтонів, різномасштабних дахів і їх конструкцій - все це сприяє тому, що кам'яна маса втрачає свою вагу, ніби-то виростає зі свого природного п'єдесталу, схилу гори.
Тому замок не є чужим в природному своєму оточенні.
Будівлю прикрашають численні башточки, флюгери, м'яка черепиця, кольорові вітражі, геральдична ліпнина. На часовій вежі можна бачити фамільний герб Шенборнів з левом і короною. Частково збереглися інтер'єри з парадними сходами і каміном.
Вікна каплиці, розташованої на другому поверсі замку, прикрашені дивовижними вітражами - герби з коронами і хрестами. Двері під'їздів та вікна над ними прикрашені вітражами на біблейські теми. Місце для спорудження замку було вибране настільки вдало, що навколишній ландшафт при влаштуванні замкового парку не потрібно було змінювати.
Місцеві розказують про побудову замку таку от небилицю: палац був даром кохання графа Ервіна-Фрідріха Шенборна своїй дружині Францисці. Тільки слуги перешіптувались, що жінка зраджує графа. Якось Шенборн раптово повернувся з полювання - і застав Франциску в спальні в обіймах якогось полковника. Від люті граф розстріляв годинник на вежі замку - так, що той аж зупинився. За легендою, полковника-жонолюба скинули за наказом графа з крутої скелі, а Франциску покарали більш витончено: майстри виготовили люстру-русалку, схожу на Франциску фон Шенборн-Бухгейм - але з рогами на голові...
Зрозуміло, що все це романтичні нісенітниці. :)
Слава про красу цього замку розносилась далеко за межі Закарпатті.
У 1938-1939 році замком зацікавився навіть такий «цінитель мистецтв», як рейхсмаршал люфтваффе Герман Герінг. Представниками Герінга велися переговори з власницею замку графинею Шенборн-Бухгайм про його придбання, а також з урядом Карпатської України в особі Августина Волошина, однак у продажі замку було відмовлено.
Але ми відволіклися. Домінія переходила від одного Шенборна до іншого, останнім власником її був віденець граф Шенборн-Бухейм. В 1928 р. чехословацький уряд ліквідував за земельною реформою Мукачево-Чинадіївську домінію. Після Другої світової всю землю було розділено між бідними селянами.
З 1946 р на території маєтку був відкритий клінічний санаторій "Карпати", де лікують серцево-судинні захворювання. Є бювет з мінеральною водою "Поляна Купель". Будівля палацу Шенборнів в даний час є одним з корпусів санаторію. Внизу біля дороги знаходиться залізнична станція "Санаторій Карпати", яка виконана в тому ж романтичному стилі, що і палац.
Проект "Українські пам’ятки архітектури. Спадщина"