Центр реабілітації бурих ведмедів Національного природного парку «Синевир» цікавий не лише як черговий туристичний об’єкт у регіоні. Проходячи реабілітацію у центрі, бурі ведмеді стали об’єктами для вивчення і моніторингу науковими співробітниками установи. Працівники природоохоронної установи ведуть спостереження за поведінкою тварин, моніторять фізіологічні та психологічні аспекти реабілітаційного процесу тварин, порівнюють життя бурих у вольєрі та у дикій природі тощо. Цікавим аспектом дослідження клишоногих став зимовий сон ведмедів і як зміни клімату вплинули на його тривалість.
Зима – це період, коли всі ведмеді, підкорюючися природному інстинкту, повинні залягати в сплячку. Для того, щоб заснути, бурим ведмедям необхідні два основні фактори: достатній запас жиру та низька температура повітря. Чому ведмідь взимку спить? Справа в тому, що у зимовий сон впадають лише ті види ведмедів, що мешкають у кліматичних поясах від помірного до арктичного, і де сніг взимку щільно вкриває землю на тривалий час. Ведмідь не може знайти собі достатньої кількості їжі, адже, як найбільший хижак на землі, вага якого коливається від 150 до 750 кг, він потребує багато харчів. Оскільки зимою понижується температура повітря, то й енерговитрати організму тварини збільшуються. Зимовий сон рятує звірів від голодної смерті, бо під час сплячки всі процеси – кровообіг, дихання, харчування і т.д. – сильно уповільнюються. А запаси поживних речовин, які відкладаються на ведмедях у вигляді жиру і складають до 40 відсотків від маси тіла, живлять організм до весни. Якщо дикий ведмідь не зробить достатнього запасу жиру, то, прокинувшись серед зими, він може померти від голоду.
Ведмеді з Реабілітаційного центру НПП «Синевир» все своє життя прожили у неволі, тому зимовий сон для них явище нове і невідоме. Повернення природних інстинктів і реабілітація ведмедів - одне з основних завдань центру, який відкритий у грудні 2011 року. І в цьому напрямі працівникики установи вже мають чималі здобутки.
Як розповів начальник ЦРБВ Ярослав Бундзяк, із 18 клишоногих мешканців центру, третина цьогоріч вже заснули, що є вагомим показником успішної реабілітації тварин. За даними Я.Бундзяка, який регулярно стежить за станом ведмедів і занотовує дані, тривалість ведмежого сну щороку залежала від температурних коливань взимку. У холодні зими ведмеді міцно спали до весни, а внаслідок потепління взимку часто прокидалися і виходили з барлогів на деякий час.
Потрапивши до реабілітаційного центру, найстарша за віком 30-ти річна ведмедиця Іра була у важкому стані. Та швидко і успішно реабілітувавшись, вона заснула першої ж зими перебування у НПП «Синевир». Проспала 4 місяці - з середини грудня 2012 до середини квітня 2013 року. Зима тогоріч була суворою, тож ведмежий сон ніщо не потурбувало.
А от через теплу зиму у 2014 році ведмеді змогли заснути аж у кінці січня. Ще у грудні чотири ведмеді вже готові були спати і мостили собі барлоги, стали більш повільними і лінивими, у них зменшився апетит. Проте січень видався теплим, ведмеді знову почали добре їсти і про сон вони вже геть забули. Тож лише 29 -30 січня Іра, Роза та Бубочка поринули у зимовий сон. Але, на відміну від Іри, яка проспала до середини березня, Роза та Бубочка прокинулися вже через два тижні внаслідок потепління. Тепла зима і рання весна значно скоротили термін сну бурих не лише у неволі, але й погано спали того року і їхні побратими у дикій природі. Працівники НПП «Синевир» часто спостерігали активних ведмедів, які бродили по лісу.
А от наступної зими ведмеді спали у два етапи: у другій декаді грудня заснули Роза, Потап, Вінні та Бубочка, а от Іра – 1 січня 2015 року. У середині січня трохи потепліло, ведмеді прокинулися, і, незабаром, знову заснули на місяць - теплий лютий недав змогу насолодитися зимовим сном довше.
У грудні 2015 року зима прийшла швидше, порівняно з попередніми роками. Вже на початку грудня ведмідь Беня, якого перед цим лише місяць як випустили у великий вольєр, одразу ж облаштував собі барліг і заснув. Через два тижні поснули ще п’ять клишоногих: Роза, Маша, Потап та Бубочка, а на початку січня – найстаріша мешканка «бабуся» Іра. Та знову тепла погода збудила Потапа з Бубочкою, і 16 лютого 2016 року вони прокинулися від зимового сну.
«Немає нічого незвичайного в тому, що ведмеді прокинулися раніше, - розповідає начальник Реабілітаційного центру бурих ведмедів Ярослав Бундзяк. – Наші ведмеді все життя прожили у неволі, тому в них нерозвинені деякі природні інстинкти, зокрема, вони ніколи не впадали у зимовий сон. Ведмеді у хорошому стані, добре їдять та активні. Якщо температура повітря ще опуститься, то бурі ще можуть знову залягти у сон, як це було у попередні роки».
Здатність впадати у стан анабіозу – це важлива ознака успішної реабілітації ведмедів. Ці ведмеді все життя прожили у неволі і, звичайно, ніколи не спали. Мета центру – реабілітація фізичного та психологічного стану ведмедів, повернення їм природних інстинктів. Те, що вже шість ведмедів спали цієї зими – хороший показник задовільного стану тварин, ознака того, вони вже повністю реабілітовані.
НПП "Синевир"