Звіт найбільшої світової консалтингової агенції «PricewaterhouseCoopers» показує, що 46% американських покупців регулярно шукають на полицях магазинів органічні продукти та сталі продукти місцевого виробництва й згодні переплачувати за їхню високу якість.
А як із цим у нас, на Закарпатті? Скажу відверто: для переважної більшості господарів, вирощування екологічно чистої продукції, м’яко кажучи, не на руку. Бо за мету вони ставлять швидке збагачення. Для цього ладні нашпигувати ту ж помідору різноманіттям хімічних препаратів, які штучно прискорюють процес її дозрівання. Це ж можна сказати й про інші овочі, які «обкатані» хімікатами. На Виноградівщині, до прикладу, цим надмір грішать у Боржавському.
В глибинах Інтернету, зокрема, натрапив у цьому контексті на такий коментар: «Всьо то добре, айбо кіби щи менше ХІМІЇ клали у свою продукцію, яку САМІ НИ ЇДЯТЬ!!!! АЙ лиш на ПРОДАЖ!!!»
Благо, не перевилися ще люди, які дбають не про товщину свого гаманця, а насамперед за здоров′я тих, хто споживатиме їхню продукцію.
У теплиці сім′ї Добоні з Оноку, де ми спілкуємося, зараз +35°. Вони, за мірками того ж Боржавського чи Заріччя, в аутсайдерах: як за обсягами розсади, так і за «скороспілістю» вирощеного.
- Новий сільгоспсезон розпочинаємо як і всі господарі – з парників, – каже Світлана Добоні. — У них висіваємо помідори, перець, буряк. Редиску цьогоріч посіяли тільки для себе. Молоду цибулю реалізували на ринку ще на початку лютого. Ціна на неї була тоді 7 гривень за пучок. На черзі – помідори. Їх збираємося висадити як тільки минуться приморозки.
Чоловік Світлани Андрій Добоні більш детально зупинився на догляді за розсадою. Каже, що при посадці використовують виключно органічні добрива – курячий послід та гній. У дворогосподарстві є корівка, тому не мають проблем чим підживляти городину.
До розмови долучається Марія Данилівна Кіш, мама Світлани й теща Андрія. - Робота у нас, селян, важка. Працюємо майже круглорічно, окрім свят, – зауважує жінка. – На жаль, праця дрібного сільського виробника не завжди належним чином поцінована. Віддаємося роботі сповна, як і всі оночани. Намагаємося вирощувати безпечну для здоров′я покупців продукцію. Адже ми свідомі того, що нею смакуватимуть не лише дорослі, але й діти. Хто ще попіклується про їх здоров′я як не ми.
Повертаючись до згаданої на початку доповіді світової консалтингової агенції «PricewaterhouseCoopers», зазначу, що у ній міститься заклик до продуктових магазинів розширювати асортимент органічних і сталих місцевих продуктів, щоб привабити зростаюче число свідомих покупців, яким небайдуже, де і як були вирощені їхні улюблені продукти.
А тим часом, на ринках краю потроху починає з′являтися рання городина, вирощена закарпатцями у тепличних умовах. І не факт, що придбані вами капуста й помідори, редька чи огірки не містять у собі чималої порції нітратів.
Іван ТУПИЦЯ, Дзеркало Закарпаття