Скандал в Анталовцях на Ужгородщині: місцеві мешканці та вчителі засуджують вчинок директора школи, яка наказала зрубати здорові липи й черешні, які вже стали символами для жителів села. З цими деревами росли кілька поколінь, черешнями щороку ласували діти, і чому вони зараз стали поперек горла – невідомо.При цьому аварійні зелені насадження на території самої школи чомусь залишили…
У Анталовцях сьогодні, 1 квітня, не до сміху: робочі спиляли під самий корінь кілька старих, але здорових дерев - чотири липи й дві черешні, які росли прямо навпроти школи. Місцеві розповідають, ініціатива позбутися зелених насаджень виходила від адміністрації школи. Жителі й запросили журналістів, аби ті на власні очі побачили, що їх так обурює.
Фотографу та кореспонденту з Ужгорода місцеві наввипередки розказують, що сталося. Кожен називає свою причину та мотиви. «Дерева, яким усього по 70-80 років, спиляні майже під корінь. Без причини. Жодне з дерев не заважало лініям електропередач, дахам чи чомусь подібному, тішили людей, давали дітям ягоди, влітку – прохолоду», - розказує пані Марія, яка живе неподалік школи.
Сусідка з іншого боку додає: «А на внутрішній території школи багато різних старих дерев: ясени, черешні, липи. Були дійсно аварійні дві тополі, які треба було обрізати, але чомусь саме їх залишили, ті ж дерева, які абсолютно ніякої загрози не становили - спиляли».
«Просто печерні люди. Це був малесенький парк неподалік школи, в ньому постійно молодь час проводила. Що залишиться тепер?! Oдні пеньки», - додає інший чоловік.
Хтось згадує й політичні вподобання вчительки: мовляв, отак вони, ЄЦівці про область дбають…
Запитую у робочих, які пиляють: «Чиє розпорядження? Чому пиляйте майже вікові дерева в парку? Адже щоб виростити таке дерево - потрібно мінімум 70-80 років». У відповідь чую: «Ми вирішили, що потрібно пиляти, то й пиляємо…».
«Замовила спил сама школа в особі директора», - стверджує вчителька Агата Іванівна.
Затверджених актів на спил кожного дерева немає. Хоча цього вимагають нормативні документи. Є тільки звернення директора Мирослави Трембецької до сільського голови Худлівської сільської ради Василя Зоркіна з проханням вирізати дерева.
Сама директриса на зустріч із журналістами до школи приїхала, м’яко кажучи, не в собі: від неї досить сильно тхнуло алкоголем. Хоча, як стверджують вчителі, такий стан у неї в порядку речей…
Пані Трембецька розказує, посилаючись на слова місцевих жителів, батьків, що нібито дерева спиляли через те, що вони були в аварійному стані.
Вивчаємо рішення виконавчого комітету ради, в якому йдеться про спил дерев. Стає зрозуміло, що є дозвіл на вирізування аварійних дерев на території школи, але аж ніяк не про зруб зелених здорових насаджень поза шкільним парканом. Для таких дій потрібні щонайменше висновки спеціалістів про аварійність – їх ні в робочих, ні в директора немає. Зрештою стає зрозуміло, що це або банальна безвідповідальність, або директорка своїм зверненням до сільського голови та виконавчого комітету ввела їх в оману. Може, таким чином хотіла собі дров на зиму заготувати?
Економно. І бездушно. І хай як зараз пані прикривається благими мотивами, халатність – очевидна. Й чи не ті це «благі наміри», якими відомо куди дорогу мостять?