Чорна випалена трава, а на її фоні – обсмалені вогнем кущі та дерева. На жаль, таку картину щороку можемо спостерігати в закарпатських селах і навіть містах, починаючи з ранньої весни. Хтось переконаний, що підносячи сірник до сухостою, робить добру справу й допомагає прорости свіжій зелені, діти таким чином іноді розважаються, а дехто просто позбувається накопиченого за зиму непотребу. У підсумку повітря «збагачується» букетом шкідливих хімічних сполук, гинуть корисні жучки-черв’ячки, в найгіршому ж випадку з цього починаються пожежі в екосистемах, у яких можуть постраждати люди. Рятувальники констатують, що на Закарпатті така проблема стає дедалі гострішою.
Палив сміття –потрапив у лікарню«Якщо в 2014-му в краї було зафіксовано 442 пожежі в екосистемах, то в 2015-му – 1062. Із початку цього року й до кінця березня вже маємо 76 таких випадків, хоча сезон сільськогосподарських робіт іще тільки-тільки стартував, та й погода загоранням не сприяла. Щоправда, за аналогічний період торік їх було набагато більше – 274, але розслаблятися не варто», – розповідає начальник управління ДСНС України в Закарпатській області Роман Гудак. Він наводить вражаючі цифри площ випаленого сухостою в гектарах: 2014-го – 333 га, 2015-го – 1194. Цьогоріч за 3 місяці вже знищено 65 гектарів, що трохи менше, ніж торік.
Причиною виникнення пожеж в екосистемах, звичайно, можуть стати бездощів’я і спека, однак Роман Васильович каже, що найчастіше все-таки винна банальна людська недбалість. Закарпатці масово спалюють сміття й суху рослинність, прибираючи в себе на городі чи подвір’ї. Вони не задумуються, що вогонь знищує родючий шар ґрунту, а до всього ще й частенько не дотримуються заходів безпеки. Така поведінка загрожує пошкодженням майна, а найголовніше – травмуванням самих громадян. «Наведу свіжі приклади. Вже цього року, а саме 8 березня, 36-річний мешканець села Тисаашвань Ужгородського району на власному обійсті вирішив за допомогою вогню позбутися непотребу, а щоб краще горіло – полив бензином. Через необережність у чоловіка спалахнув одяг, відтак він отримав опіки II—III ступеня тяжкості на 40 відсотках площі тіла», – розповідає Роман Гудак.
Схожий випадок трапився на Воловеччині 18 березня. До реанімаційного відділення райлікарні госпіталізували 71-річного мешканця смт Воловець, який спалював сміття на власній ділянці, а в підсумку отримав опіки нижніх кінцівок ІІ–ІІІ ступеня.
Штрафом по cпалюванню листяАби запобігти пожежам у екосистемах, закарпатські рятувальники регулярно проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед краян, зокрема з початку 2016-го встигли «відпрацювати» 33 населені пункти. Нічого складного вони не радять – слід просто стежити за власною поведінкою. Наприклад, кермуючи автомобілем, не викидати у вікно недопалок. На перший погляд здається, що це дрібниця, але через тліючу цигарку може вигоріти рослинність на площі в кілька гектарів, яку пожежники гаситимуть протягом багатьох годин.
Також людям слід бути обережними при облаштуванні власної присадибної ділянки або дачі. В жодному разі не слід спалювати суху траву, опале листя й сміття, а тим більше дозволяти робити це дітям. Органіку краще складати в ями для компостування, а інші відходи мають вивозити спеціальні служби.
Зрозуміло, що на пікніку для розведення вогнища треба обрати спеціально відведену ділянку, обкладену камінням, а для розпалювання багаття заборонено використовувати легкозаймисті речовини на кшталт бензину, спирту чи ацетону. І звісно, не можна залишати вогонь непогашеним. До речі, у літній пожежонебезпечний період у лісах на багаття – табу. Якщо ж ви вирішили посмажити сало чи шашлики на території власного обійстя – робити це треба в безвітряну погоду на відстані як мінімум 15 метрів від будівель і споруд.
Головний рятувальник краю також нагадав, що за спалювання сухої трави передбачена адміністративна відповідальність. Штрафом карається самовільне випалювання стерні, лугів, пасовищ, ділянок із водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також опалого листя в парках, інших зелених насадженнях та на газонах у населених пунктах без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього середовища або порушення умов такого дозволу.
Громадянам такі дії можуть обійтися в 10–20 неоподатковуваних мінімумів (170–340 грн), посадовим особам – від 50 до 70 (850–1190 грн), а в межах територій природно-заповідного фонду – набагато дорожче.
«Утім, людей мають спиняти не штрафи, а розуміння того, якої шкоди може завдати така поведінка», – підсумовує Роман Гудак, - пише газета
"Новини Закарпаття"