Більшість пенсіонерів в Україні живе дуже скромно. Воно й не дивно – коли отримуєш від держави 65-70 доларів на місяць, особливого комфорту не відчуєш. Звісно, криза та інфляція останніх років вдарили по всіх категоріях населення, але найбільш вразливими виявилися саме пенсіонери.
Однак навіть в кращі часи їх життя мало нагадувало казку. Віддавши десятки років роботі, кінець кінцем люди залишалися на периферії економічного благополуччя. На відміну від закордонних «колег», українські пенсіонери і думати не думали поїхати за кордон для відпочинку або лікування. Єдине, на що можна було сподіватися – щоб вистачило грошей на їжу та інші товари першої необхідності, на оплату комунальних послуг і, якщо вдасться, на подарунки онукам.
Сьогодні ж пенсіонери взагалі опинилися за межею бідності. Їхня мета – вижити на ті мізерні гроші, які їм надає держава. На жаль, замість того, щоб піднімати пенсії, влада фактично заморожує їх. Так, починаючи з 2008 року середній рівень пенсії збільшився приблизно на 400 грн, а якщо порівнювати, наприклад, 2013 рік з двома наступними, різниця буде взагалі мінімальною: 2013 - 1470 грн, 2014 – 1526 грн, 2015 - 1581 грн. Різниця між 2013 та 2015 – лише 110 грн, і це при тому, що долар підскочив з 8 до 25 грн, відбулося подорожчання комунальних послуг, зростання вартості проїзду, підняття цін на продукти та ліки.
Мінімальна пенсія сьогодні взагалі мізерна – 1074 гривні. Це пенсія третіх країн, пенсія «бідності». Для більшості пенсіонерів подібна «допомога» – це ніщо. І вихід тільки один – тотальна економія. Економія на речах, на ліках і навіть на їжі.
Така ситуація дуже контрастує з тим, як зустрічають старість люди в європейських країнах. Навіть у сусідній Польщі середня пенсія складає приблизно 1700 злотих, або 410 євро, не кажучи вже про Німеччину, де пенсіонер в середньому отримує 810 євро на місяць.
На жаль, в нас рівень пенсійного забезпечення знаходиться далеко від рівня розвинутих країн, хоча ціни на продукти першої необхідності, особливо на продовольство, впритул наблизились до європейських.
Якщо ми прагнемо до європейського рівня життя, треба не забувати, що гідне життя пенсіонерів там не привілей меншості, а стандарт для більшості.
Голова Патрії пенсіонерів України Микола Кукуріка