Фізична особа-підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, одночасно є найманим працівником на підприємстві. Чи зобов’язана така особа сплачувати щокварталу суму єдиного внеску за себе?
Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску визначено, зокрема, роботодавців, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Водночас, цим законом платниками єдиного внеску визначено також фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Єдиний внесок нараховується у розмірі 22% на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою ніж розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст.7, частина 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Отже, Законом про ЄСВ не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску фізичної особи-підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування та одночасно є найманим працівником на підприємстві. Така особа має обов’язок щодо сплати єдиного внеску на загальних підставах.
Звертаємо увагу, оскільки фізична особа-підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, у період протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, залишається платником спрощеної системи оподаткування, то вона, відповідно, має обов’язок щодо сплати єдиного внеску у зазначений період.
Відділ організації роботи ГУ ДФС у Закарпатській області