Стартувала акція цього року із Перечинського району. За словами Юрія Саса, керівника департаменту по зв’язках із громадськістю групи енергетичних компаній “РЕНЕР”, акцію започаткував генеральний директор групи енергетичних компаній «РЕНЕР» Сергій Васильович Ковач п’ять років тому. «І ось ми уже маємо змогу п’ятий рік поспіль проводити таку акцію, яка має на меті збереження, відтворення, такого рідкого виду лососевих риб як струмкова форель. Ми зарибили 10 тисяч штук струмкової форелі в селі Тур’я-Поляна на річці Шипіт Перечинського району. Продовжлилась акція проходить у селах Красна, Усть-Чорна, Лопухово і Руська Мокра, Тячівського району, а також у селах Рахівського району: Видричка, Костилівка та Лазещина».

У заході, який проводить група «РЕНЕР» також взяли участь і працівники «Закарпаттярибохорони» та лісомисливських господарств, голови сіл, представники водного управління. Паралельно з даним заходом другий рік поспіль проходить акція зариблення річок за участі школярів - вихованців шкільних лісництв. Минулого року дітей було близько 50, цьогоріч виявили бажання взяти участь у заході значно більше.

Владислава Сойма, учениця 11-го класу Краснянської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів бере участь в такій екологічній акції вперше. «У нас акція проводиться кожного року, але я вперше. Переважно йдуть діти старші – восьмі, дев’яті і одинадцяті класи. Риба або вимирає, або її виловлюють – її стає дедалі менше,а нам потрібно щороку добавляти в річку рибу аби її постійно була велика кількість», - каже дівчинка. Її підтримує Михайло Плиска, учень 9-го класу Краснянської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів: «Це вперше я зариблював – там нема нічого важкого. Нам показали і ми далі самі поступово начали засіювати. Коли браконьєри виловлюють її та її мало стає. Та нам треба засіювати, аби її знову ставало багато».

Група енергетичних компаній “РЕНЕР” запускає в річки саме цей рідкісний вид лососевих риб - форель струмкову - адже вона холодолюбива і водиться саме в таких гірських річках. Єдине правило – зариблення потрібно здійснювати там, де немає стрімкої течії, великої хижої риби та постійна кормова база. Ось такі мальки по декілька міліметрів довжиною вже через три роки досягнуть розмірів до 20 сантиметрів.

Микола Михальчич, головний лісничий державного підприємства Мокрянського лісомисливського господарства пояснює користь такої щорічної роботи: «Через три роки уже буде маточне поголів’я і форель, яка має вагу 125 грам якщо вона самочка, вона може приносити від 250 до 600 ікринок. Уже нереститься і сама плодоносить. Зариблюємо кожен рік нові струмки для того, щоби ішло відновлення форелі і для того, аби велика форель десь не поїдала мальки, які зариблюються».

Йосип Рогач, начальник відділу водних ресурсів Тячівського міжрайонного управління водного господарства позитивно відзначив роботу енергетичної системи “РЕНЕР” щодо відтворення рибних ресурсів у Закарпатській області. «Зокрема актуально це на теренах Тячівського, Рахівського районах. Із залученням широких верств населення шкільної молоді. Це є надзвичайно позитивним прикладом особливо для молоді і важливим є сам ефект і для водних ресурсів, і для збагачення природи». – каже Йосип Рогач.

А місцеві жителі чітко знають – форель ловити не можна. Тому браконьєрства тут майже немає – хоча охорона таких відтворюючих ділянок ведеться постійно – відзначають працівники лісництва. Після річки Шипіт в Тур’і Поляні Перечинського району, де зарибили 10 тисяч форелі, та річок Тячівського району Красношурка, Брустурянка і Яновець де випустили 25 тисяч малька, акція пройшла в Рахівському районі. Там зарибили річки Павлик та Лазещина, а також потік Великий.