18 травня 2016 року відбувся Форум на тему «Децентралізація: виклики та можливості для міста Ужгорода» на якому обговорювали вплив реформи децентралізації на міське самоврядування та кожного ужгородця зокрема.
Участь у заході взяли головний архітектор Закарпатської області Микола Пігуляк, заступник начальника управління архітектури та містобудування Закарпатської ОДА Олег Боршовський, в.о. Ужгородського міського голови, перший заступник Іштван Цап, голова Оноківської сільської ради Павло Машіка, депутати міської ради, експерти, представники громадськості та бізнесу.
Під час заходу обговорювали про те як досягти успіху громаді, яка отримала самостійність у прийнятті рішень та забезпечена фінансовими ресурсами на їх втілення у життя. Загалом, децентралізація для Ужгорода – це перш за все відновлення місцевого самоврядування. Ще зовсім нещодавно, у 2014 році в.о.міського голови у якості прохача ходив до губернатора за фінансами, адже Казначейство не пропускало для потреб міста більше ніж 5 тис. грн. на добу. Відтепер міська влада завдяки реформі має власні фінансові ресурси та самостійно визначає пріоритети своєї діяльності.
Децентралізація дає ужгордцям можливість самим творити своє майбутнє там, де вони живуть, працюють, виховують дітей, опікуються немічними. А від так, ужгородці солідарно з міською владою несуть повну відповідальність за стан справ у громаді.
В цьому ж контексті, заступник міського голови Іштван Цап, висловив щирі сподівання на те, що ужгородці скористаються унікальними можливостями реформи та долучання до творення якісного продукту - Стратегії розвитку міста Ужгород на найближчі двадцять років. Адже саме цей документ визначить основні пріоритети та спрямованість усіх бюджетних та позабюджетних ресурсів громади. Все повинно бути прозоро та відбуватися за участі ужгородців.
Цікавим і доволі дискусійним виявилося питання приміських зон та їх впливу на формування стратегії міста. Олег Боршовський, заступник начальника управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, презентував дві можливі моделі розвитку міста та приміської зони. За першою моделлю громада Ужгорода включає в себе довколишні сільські громади в радіусі 15-20 км, за іншою – Ужгород залишається як є з усіх боків оточений обєднаними сільськими громадами.
Маємо визнати той факт, що бажаючих об’єнуватись з містом не має. Ніхто не хоче мати справи із Ужгородом в якому перманентні політичні кризи та корупційні скандали. До того ж, надмірний егоцентризм ужгородців відштовхує сільських мешканців, думка та потреби яких теж важливі і мають бути врахованими у стратегії. Адже, не важливо хто де живе, ми усі разом творимо єдину громаду та вносимо свій вклад у її розвиток.
Експерт Інститут суспільно-економічних досліджень Вікторія Мришук проілюструвала типові помилки при розробленні стратегічних планів, розповіла яким чином повинен відбуватися вибір пріоритетів розвитку та необхдність жертвувати важливими речами заради спільної узгодженої цілі. Акцентувала увагу на тому, що формування будь якої стратегії не можливе без взаємодії трикутника: влади, бізнесу і громади.
Загалом, перед початком написання стратегічного плану ужгородці відверто мають дати відповідь на пять запитань:
1) Яким ми бачимо Ужгород 2040? Яким має бути ужгородець у 2040 році?
2) Які цінності допоможуть нам реалізувати п.1?
3) Які пріоритети ми обрали в своїй роботі?
4) За допомогою яких продуктів, технологій ми будемо реалізовувати п.1-3?
5) Яку позицію хочемо зайняти серед інших міст країни/сусідніх країн по відношенню до наших «клієнтів», «партнерів», «конкурентів»?
Власним досвідом розроблення стратегії міста Львова поділився Андрій Пундор, керівник програми стратегія Інституту міста. Фахівці узгодили 115 самостійних програм, відсіяли зайве та визначили пріоритети розвитку. Для розроблення стратегії запросили зовнішнього консультанта з тих міркувань, аби місцеві львівські експерти не пересварились. Та й загалом зовнішній експерт бачить громаду під іншим кутом зору, ніж його мешканці. Головне – це включення мешканців до творення спільного майбутнього. На думку Андрія Пундора, стратегія повинна узгоджуватись із генпланом міста, інакше потрібно змінити один з документів.
Львівська міська рада девять років поспіль щорічно витрачає 1 млн. грн. на підтримку діяльності комунальної установи Інституту міста. У Львові з розумінням ставляться до таких витрат, адже є сильна віддача на користь громаді. Ця установа фактично є агенцією місцевого розвитку, яка опікується координацією зусиль усіх структурних підрозділів міської ради на виконання завдань стратегії, та залучає значні суми інвестицій у розвиток міста або через гранти або через сприяння бізнес-ініціативам.
Захід організований ВГО "Інститут Республіка" в рамках Всеукраїнської кампанії «Успішна громада» та ініціативи #Ужгород2040 за підтримки Національного демократичного інституту та МЗС Канади.
ІНІЦІАТИВА #Ужгород2040 – заснована з метою просування стратегічного підходу в управлінні містом Ужгородом на засадах участі громадян та є неформальним обєднанням громадських організацій: Регіональне молодіжне екологічне об’єднання “Екосфера”, ВГО “Інститут Республіка”, Інститут міста Ужгорода, ГО “Обєднання Самопоміч”, Карпатське агентство прав людини “Вестед”.