Аня. Маленька дівчинка. Дівчинка, яка регоче від душі і світиться щастям, коли в неї все гаразд. Дівчинка, яка любить гуляти містом у гарній компанії. Власне, як й інші діти. Але Аня – не як інші. Вона – особлива дитина. Пересувається в інвалідному візочку і у свої 5 сприймає цей світ, як сприймають його півторарічні. Але кожен день боротьби рідних, в першу чергу, мами, покращує стан дитини. І заради цього жінка готова долати будь-які складнощі.
На день народження Ані небайдужі закарпатці зробили їй подарунок. Адже завдяки їм було зібрано майже 30 тисяч гривень, які дозволили оплатити важливу операцію. Тоді, 10 грудня, маленькій ужгородці зробили надрізи, аби послабити сухожилля. Завдяки цьому Аня менше косить очима, прикриває ротик, згинає ніжки, бере руками іграшки та предмети, а нещодавно самотужки поповзла!
«Наша Аня дуже любить м’ячики. Нещодавно вона гралася у кімнаті, а м’яч закотився під шафу. Тоді донька зробила неймовірне: стала навколішки і... як метеор поповзла. Я була в шоці! Це для нас велика перемога», – каже Лариса, мама дівчинки. Жінка розказує, що тепер Аня плескає у відкриті долоні, а не кулачками, як раніше. Мама особливої дівчинки радіє і подумки постійно дякує небайдужим. Бо самотужки – важко. Пенсія з інвалідності не покриває потреб у ліках. Тому, аби зібрати кошти на лікування, вона плете прикраси з бісеру та інколи, дуже рідко, звертається по допомогу до людей.
Лариса захоплено розповідає про нові успіхи донечки. Про нові звуки, які Аня почала вимовляти. Про масажі та поїздки до невропатолога. А нещодавно надіслала відео, в якому донька стоїть на рівних ніжках і робить перші кроки!
На вулицях Ужгорода Лариса нерідко зустрічається з відвертою неприязню та хамством. Це ранить. Але Лариса – сильна жінка. Вона знає, що на світі є багато добрих і щирих людей. І просить переказати всім величезне спасибі за допомогу. Як фінансову, так і моральну. «Ми з Анюткою щиро дякуємо всім і знаємо, що кожному добро повернеться сторицею», – каже Лариса Воєводіна.
Ольга Павлова, ГО "Щасливі діти"