Андрій - активіст, який був змушений змінити собі групу інвалідності, щоб влаштуватися на роботу. Він вирішив допомогти людям з інвалідністю, які не можуть влаштуватися на роботу через дискримінаціюАндрій Доніченко з Ужгорода називає себе дев’ятирічним. Саме стільки часу минуло від його «другого народження». Якось у майстерні з ремонту автомобілів, де тоді працював Андрій, сталася пожежа. В руках чоловіка вибухнула каністра з бензином, яку він намагався винести, аби врятувати колег. В результаті у Андрія Доніченка обгоріло 80% шкіри, зовсім не функціонувала права рука.

Насправді ж Андрієві — 48. Сьогодні він енергійний, з купою різномантіних ідей, чоловік. З часом він самотужки розробив непрацюючу руку та відновився після важких травм. Однак має групу інвалідності і через це почуває себе досить некомфортно. Каже: нерідко відчуває порушення власних прав.

Кілька місяців тому Андрій Доніченко зареєстрував громадську організацію «Паралельний світ». Її основна мета — створити на Закарпатті підприємство, на якому працювали б люди з обмеженими фізичними можливостями.

«Жизнь сложилась так, что я побывал за границей и увидел, как организации работают инвалидные. Они живут. И живут на самом деле очень классно. Хочу создать подобную организацию. Она работает внутри себя. То есть инвалиды для друг друга. Друг другу помогают. То есть создать рабочие места для инвалидов. Обучение для инвалидов работе. Чтоб почувствовал он себя человеком. Можно самим зарабатывать деньги и со временем даже отказаться от государственной полностью помощи»

Ідея створити таку організацію, а потім на її основі й підприємство виникла, як стверджує Андрій Доніченко, через складнощі з працевлаштуванням. За словами чоловіка, йому навіть доводилося применшувати ступінь своєї інвалідності, оскільки інакше не приймали на роботу.

«Инвалиды, как правило, никому не нужны. Мы — отброски общества. Я так это считаю. Мы — лишние. Цель — создать мощную инвалидную организацию, которая покажет, что мы очень сильные и мы нужны. Инвалид только нужен для того, чтобы налоги не платить. Меньше. Я сам работал на почте и знаю, что там было ликвидировано… какие-то льготы шли для них. Пошел туда на почту, когда у меня правая рука еще не работала. Тогда мне пришлось отказаться от второй группы и взять третью, потому что я не мог работать. Дальше: куда нас берут? Сторожем? Это не работа. Это — издевательство. Много инвалидов которые, на самом деле, талантливые. Очень талантливые. И сейчас задача стоит объединиться и вместе достичь цели».

На шляху до створення соціального підприємства Андрій Доніченко зробив уже перші кроки. Каже: проводить переговори з потенційними інвесторами та благодійниками, які могли б допомогти у створенні матеріально-технічної бази. Найбільш складним у реалізації ідеї вважає пошук людей, які б могли і хотіли працювати. Як розповів колега та однодумець Андрія — Євген Шепентал, особливі люди дуже часто зневірені у власних силах. Але переконаний: що соціальне підприємство для таких людей — шанс відчути себе повноцінними членами суспільства.

«Важливо для того, щоб люди, які з особливими потребами, щоб вони знову набрали соціальний статус як звичайні люди, щоб їх не цурались, приймали за нормальних людей. Щоб їх вивести в світ. Так як наша держава багато чого про них позабувала, тому є організації, які допомагають інвалідам поновитися в соціальному світі»

Сьогодні на Закарпатті понад 2000 підприємств мають у своєму штаті більше 8 осіб. Відповідно до чинного законодавства, керівник кожного з них зобов’язаний працевлаштувати в такий колектив ще й людину з обмеженим фізичними можливостями. Однак, як стверджує директор Фонду соціального захисту інвалідів Андрій Воробець, далеко не всі роботодавці виконують ці норми. Тому доводиться подавати до суду і стягувати грошове відшкодування.

«Є проблема з працевлаштуванням інвалідів на сьогоднішній день в області. Разом з цим відділення вживає достатньо заходів для притягнення до відповідальності роботодавців, які не виконують норматив по працевлаштуванню інвалідів. До всіх них застосовуються адміністративно-господарські санкції та подаються позовні заяви в суд стосовно примусового стягнення коштів та притягнення до відповідальності відповідно до чинного законодавства. Заборгованість законодавства за не працевлаштування інвалідів за минулий рік складає більше 4 мільйонів гривень».

Підприємство Андрія Доніченка, на якому працюватимуть люди з особливими потребами, виготовлятиме вироби з дерева: пазли, іграшки, підставки для квітів, елементи декору тощо. А поки Андрій з Євгеном роблять це самі. Нещодавно вони виготовили пазл у вигляді Закарпатської області розміром три на шість метрів, чим встановили своєрідний рекорд. Хоча фіксувати його у книзі рекордів України не стали.

Ольга Павлова, «Громадське радіо», Ужгород