Відповідно до податкового законодавства реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
Однак, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим, крім тих випадків, коли розрахунки здійснюються виключно у безготівковій формі.
Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Статтею 17 Закону № 265 визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону, зокрема в частині застосування фінансових санкцій за рішенням відповідних фіскальних органів, а саме : за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого СГ. Крім того, за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім цього, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності, при проведенні фактичних перевірок органами ДФС застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Детальніше про використання РРО платниками єдиного податку дивіться у п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Відділ організації роботи ГУ ДФС у Закарпатській області