12 липня вибране невипадково. «У лютому цього року Павлу виповнилося б 90. Але тоді не мали, де зібратися, щоб пом'янути вчителя, у майстерні тривав ремонт. - каже його учень, художник Павло Ковач. – 12 липня 2002 року ми поховали його. Зібралися у художфонді і влаштували виставку, яку присвятили вчителю». Так і народилася неформальна галерея «Коридор», яка нині знана у мистецьких колах України.

Нині Павло Ковач є своєрідним охоронцем речей вчителя (музичних платівок, листів із приватною перепискою із дружиною - художницею Єлизаветою Кремницькою, окремих документів).

Він каже, що нарешті розібрав так звану «бедзірівську» бібліотеку. Тому можна сказати, що у цей день відбудеться її презентація для загалу. «Павло скуповував різну літературу, любив малювати у книжках. Читав і малював. А ще дуже часто, коли йшов у гості до друзів, то ніс із собою якусь книгу чи роботу», - згадує. Тому пан Ковач закликає всіх, хто знав, товаришував із закарпатським філософом, принести із собою чи поділитися із музеєм «бедзірівською» книгою, світлиною чи річчю.

Оксана Штефаньо для karpatart.com