Прийняття цього довгоочікуваного державно-правового акта, покликаного гарантувати національні інтереси Українського народу, стало насправді політичним проривом того часу.
Державний суверенітет України проголошувався в Декларації як верховенство, самостійність, повноті неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Встановлювалося, що територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Започаткувавши процес новітнього державотворення в Україні, Декларація стала першим надзвичайно вагомим кроком до повної Незалежності, 25-річчя якої ми відзначатимемо цього року. А 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, за результатами якого понад 90 відсотків громадян безкомпромісно висловилися за Акт проголошення незалежності.
Сьогодні перед Україною постали нові виклики: загроза територіальній цілісності, військова агресія Росії, що підриває політичну, економічну і соціальну стабільність у країні та призводить до численних людських жертв, масштабних порушень прав і свобод людини, завдає величезних матеріальних збитків громадянам України, суб’єктам господарювання, суспільству в цілому. У зв’язку з цим настала нагальна і надзвичайно важлива потреба провести зміни, які сприятимуть зміцненню України та дадуть їй змогу стати прогресивною європейською державою, розбудова якої буде потужною об’єднавчою ідеєю для всіх українців.
Переконаний, пройшовши важкі випробування, Україна упевнено рухатиметься обраним шляхом і відкриватиме нові можливості для процвітання та добробуту своїм громадянам.
Принципи, проголошені у Декларації про державний суверенітет України, закарбовані у положеннях чинної Конституції України та слугують для нас правовим і моральним орієнтиром у справі розбудови незалежної європейської Української держави.
Слава Україні!