Водне поло відроджується попри відсутність повноцінного спортивного басейну у місті, попри труднощі з фінансуванням. Чи є перспективи у водних видів спорту на Закарпатті і що робити, щоб закарпатські діти могли займатися одним з найнеобхіднішим у їхньому віці видом спорту? Про це йшлося на засіданні
Роберт Левицький, голова Федерації водних видів спорту Закарпатської області розповів, що першою несподіванкою для закарпатського спорту стало те, що ужгородська команда ватерполістів виступила на Чемпіонату України серед юніорів, а друга- що хлопці отримали «срібло». Адже діти займаються трохи більше 2 років. «На сьогодні все, що пов’язане з плаванням і водним полом зосереджене в Ужгороді, - каже Роберт Левицький, - почало підтягуватися Мукачево, є 25-метровий басейн у Міжгір’ї на базі оздоровчого комплексу «Жива вода», щоправда його ще не популяризували. В Ужгороді плаванням займається 750-800 дітей, за останні роки 5 років, відтоді, як почала працювати федерація, було пролобійовано створення бази для розвитку водних видів спорту на базі ДЮСШ та «Динамо». Базовий басейн ДЮСШ – в Ужгородській гімназії, там вдалося знайти спільну мову з керівництвом, а також фінансування. 3,5 роки існує Школа плавання за цей вдалося навчити 1500-1700 дітей. Ми поламали статистику , яка була 90-их роках, адже станом на 2003 рік 80% студентів, які вступали на 1 курс УжНУ не могли проплисти 25 метрів». 

Раніше функцію забезпечення початковими знаннями триматися на воді забезпечував басейн «Спартак», тепер такого місця немає. Але Федерація щороку знаходить способи, як навчити плавати все більше дітей. Вже 16 червня стартує двотижнева соціальна акція (пільгова вартість занять): з 9 ранку до 12 ранку у басейні «Буревісник» буде проводитися масове навчання ужгороців плаванню. За 8 занять тренери обіцяють поставити охочих на воду. Прийматимуть віком від 7 років і вище. Запис проходитиме 16 червня з 8 до 10 ранку на «Буревіснику». 8 занять коштуватимуть 200 грн (за оплату оренди води УжНУ, якому належить басейн).

Наразі для тренування 120 юних ватерполістів по водному полу задіяні 3 тренерів і помічник. Через брак фінансів більше фахівців взяти не можуть, хоча бажаючих йти у секцію водного пола у надлишку. «Ми затиснуті у тому бюджеті, який ми маємо, - каже Роберт Левицький, - Попри все – у нас чудові результати: водному полу 2,5 роки і за цей ми увійшли в еліту дитячого водного поло України».

Ісрафіл Васількін, старший тренер ДЮСШ «Динамо», заступник голови Федерації водних видів спорту Закарпатської області каже: «Готувати ватерполіста треба 5 років, ми досягли хороших результатів вже за 2,5 роки. Сьогодні на жаль у державі настільки складні умови, що все треба було робити швидко і у короткі терміни. Найбільше проблема - оренда води, це недешево. По всій Україні закривають басейни, ДЮСШ. Наші діти тільки у січні цього року м’яч кидали двома руками і грали у ширину басейну,а за найкоротші терміни змогли стати призерами Чемпіонату України для дітей 2003-2002 р. народження. Ми вклали максимум, жодна хвилина не була втрачена». За словами тренера, тепер завдання команди утримати цей рівень та підтвердити свій професіоналізм. У планах – відновити зв’язки з ватерполістами Словаччини, Сербії, Румунії, які були втрачені за відсутності команди.

Ще одна вагома проблем для тренерів сьогодні - відсутність спортивних таборів. «Ми шукаємо, але зараз зайти не можемо. Той, де ми раніше тренувалися, у Туричках, зараз закритий. Ще одне питання – участь у турнірах, зокрема закордоном, що дасть можливість дітям адаптуватися до найкращих зразків. « У нас поряд 4 кордони із сусідами, які можуть дати по водному поло і плаванню дуже багато. Але тільки за рахунок батьків, жодна організація не буде фінансувати закордонний виїзд. На українських чемпіонатах можна вчитися, але це 45% досвіду у найкращому випадку».

Володимир Гавриленко, гравець команди ветеранів водного поло та помічник тренера розповів, що з власної ініціативи допомагає тренувати дітей. «У 2012 ми у складі ветеранської команди поїхали в Італію на Чемпіонат світу з водних видів спорту. Побачили там, що середній вік учасників – 50-60 років. Це сильно вразило, зразу виникла думка, що наших дітей не можна лишати, хочемо, що вони і у 30,50,60 були здоровими. Віримо у це і працюємо. Ставимо собі за мету насамперед виховати здорових дітей. Наступного року готуватимемо вже не одну, а дві команди»,- каже Володимир Гавриленко.

Федерація водних видів спорту опікується 1000 осіб, які замаються плаванням, має 30 активних ветеранів. «І на це все ми маємо 2,5 ставки у ДЮСШ і 2,5 ставки у «Динамо» (водне поло). 2,5 ставки фінансує область, інші – місто. Натомість необхідно для такої кількості хоча б 15-18 ставок», - каже Роберт Левицький.

«Спираємо з останніх сил, не хочемо здаватися. Якщо голова району, міста, області, зверне увагу на спорт -- діло зрушиться, - каже тренер з плавання Юрій Писарєв, - Просто за рахунок батьків проблема не вирішиться. Ужгород підтримує плавання, а більше нікому. Колись Рахів мав 50-метровий басейн, Великий Бичків - 25 метровий, звідти були майстри та кандидати спорту. Звертаюся до можновладців: будуйте не тільки церкви, ресторани, бані. Навіть 12,5 метровий басейн дозволить навчити плавати. Кожна дитина мусить вміти плавати».

Тренери кажуть, що будівництво нормального водного міського комплексу в Ужгороді – необхідне. Неповне століття цю функцію виконував «Спартак», зараз він занять не придатний. Ужгород - чи не єдиний обласний центр, який не має професійного водного комплексу. Як розповів Роберт Левицький, представники Федерації планують у третій декаді червня їхати в Київ і піднімати питання по будівництву професійного басейну. «Футбол змогли підняти в області, пропонуємо 2014-2015 роки зробити роком лобіювання і будівництва водних комплексів», - каже Роберт Левицький.