Про справу, у якій душа.
Ужгородка Ґабріелла Нікітчук знає, як зачепити капелюшну струну кожного.
– Як виникла ідея створювати ексклюзивні капелюшки?
– Я почала займатися виготовленням капелюшків ще з 2011 року. Від початку такої ідеї взагалі не було. Мене запросили в Англію на весілля. Всім відомо, що справжня англійська леді повинна мати витончений капелюшок, який доповнюватиме її образ. Було складно підібрати капелюха, оскільки сукня в мене вже була. Я довго ходила по магазинах в пошуках потрібного кольору, фасону. Звісно, нічого підходящого я так і не знайшла. Єдиний вихід – робити щось власноруч. Тому одного разу я прокинулась зранку і почала думати, з чого ж можна зробити капелюшок своїми руками? Основу зробила з пап’є-маше. Доповнила її пофарбованим папером для квітів, пір’ям – загалом щось навигадувала.
Після такої першої спроби зацікавилась справою. Почала переглядати в інтернеті відеоуроки, майстер-класи англійських спеціалістів, вчитися самотужки. Так і пішло: перший капелюшок, другий, третій… Зараз навіть точно не скажу скільки їх.
– Чи була перша спроба одразу ж вдалою?
– Звісно, зараз я все робила б зовсім по-іншому. Але, дивлячись на першу спробу, дивуюся. Думаю собі: "Як так вийшло?". Якщо подивитися прискіпливо, то дефекти є, й їх добре видно. Але я задоволена результатом. Навіть старенька англійка похвалила мене на весіллі за мій капелюшок.
– Скільки часу потрібно на виготовлення одного?
– В середньому достатньо 3-4 днів. Але за умови наявності всіх необхідних матеріалів. Зараз я почала робити великі капелюхи. Це важче та займає більше часу. Адже потрібно враховувати розмір голови, риси обличчя, навіть зріст людини.
– Якими повинні бути матеріали?
– Всі матеріали я замовляю в інтернеті. В нас, на жаль, такого не має. Сінамей – найголовніший матеріал. Це натуральне волокно кокосового дерева, яке фарбують у різні кольори. Воно може набувати різної форми, якщо його змочити, а потім тримати над парою. Сінамей беруть і за основу для всього капелюха, і як каркас для інших декорацій. Також потрібна капелюшна струна (матеріал подібний до волосини, але товщий), яку пришивають по краях капелюшка. Ще можна використовувати кринолін, вуаль, пір’я.
– Які ж особливості роботи?
– У першу чергу потрібно мати велике натхнення та бажання. А вже для початку роботи мені знадобиться матеріал сінамей, голка та нитка, капелюшна струна та форма. Формою може бути будь-який матеріал, який надаватиме нашому капелюшкові потрібного вигляду. Також потрібна гаряча пара. Якщо немає спеціального приладу для утворення пари, можна брати звичайну праску. Ці матеріали складають основу нашого капелюшка. На неї вже можемо пришивати елементи оздоблення: кринолін, пір’я, квіти, стрічки тощо.
– Чи маєте в колекції капелюшок, який могли б назвати найкращим?
– Найбільше мені до вподоби роботи, над якими я не задумувалася. Вони в мене в руках, і все наче раз – і зробилося. Але виокремити якусь конкретну роботу як найкращу не можу.
– Чи є в колекції капелюшки, об’єднані конкретною тематикою, певним стилем?
– Взагалі, немає. Можна виокремити роботи, які я готувала для показу в межах проекту "Creative ladies", що проходив в Ужгороді у квітні. Головна відмінність – більше вишитих бісером елементів. Але кожен капелюшок особливий та унікальний, наче витвір мистецтва.
– Як можна зберігати такі капелюшки?
– У мене вони висять на стінах або обережно складені у картонні коробки.
– З якої нагоди люди замовляють такі капелюшки?
– Зазвичай замовляють на дні народження та корпоративи. Переважно місцеві, хоча було кілька замовлень із Києва. Люди чомусь не цікавляться такими речами. Чесно кажучи, я й рекламою особливо не займаюся. Тільки місяць тому створила сторінку в Instagram. Така справа приносить задоволення, але не прибуток.
– Яку пораду ви могли б дати тим, хто захоче робити такі капелюшки власноруч?
– Хто справді хоче цим займатися, знайде бажання в собі. А в інтернеті зараз можна знаходити майстер-класи та вчитися на них. Щоправда, всі відеоуроки та сайти англомовні.
– Виготовлення капелюшків, безперечно, творча робота, для якої потрібні ідеї та натхнення. А що надихає вас?
– Коли я маю конкретне замовлення мене надихають або сукня, до якої потрібно зробити капелюшок, або ж сама людина, її образ. Я повинна зробити щось таке, що пасуватиме до сукні, зросту, личитиме кольору очей, рисам обличчя, – всьому, щоб створити цілісний образ, картину.
Якщо ж без замовлення, то все дуже просто. Це щось всередині пробуджує бажання робити нові й нові капелюшки. Варто лиш прокинутись, і робота почнеться сама собою.
Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту "MyMedia".
Анна Дорожко,
VaroshФото: Євген Грицан та з особистого архіву Ґабріелли Нікітчук