Довкола процесу добровільного об’єднання територіальних громад на Закарпатті починаються різні інсинуації, в які втягують простих людей.

Так, у поданому в обласну держадміністрацію пакеті документів щодо входження п’яти сіл у Полянську об’єднану громаду (Свалявський район) не врахована думка значної частини мешканців с.Павлово, які виступають проти включення їх села в будь-які нові територіально-адміністративні одиниці.

Обговорення процесу майбутнього об’єднання пройшло з мінімальною кількістю місцевих мешканців, при цьому людей відверто дурили обіцянками, наче в об’єднаній громаді будуть підвищуватися пенсії та знижуватися тарифи за комунальні послуги. Ці факти підтвердилися в ході поїздки на Свалявщину працівників облдержадміністрації. Тому у випадку з Полянською об’єднаною громадою порушено один із ключових принципів «Закону про добровільне об’єднання територіальних громад в Україні» – добровільність.

Утім, мешканці «Полянського куща» на Свалявщині можуть створити об’єднану територіальну громаду в іншій конфігурації, учасники якої висловляться за створення нової адміністративно-територіальної одиниці. Відповідний пакет документів, оформлений у відповідності до законодавства, буде схвалений обласною державною адміністрацією.

Що стосується Нижньоселищенської громади, то фінансові розрахунки вказують, що це територіальне об’єднання не зможе забезпечити себе необхідними коштами. Освітня й медична субвенції, яку мають виділити громаді в разі її створення, покриватиме тільки зарплату педагогічних та медичних працівників. Решта витрат – комунальні послуги, зарплата техпрацівників, поточні ремонти, утримання шкільних автобусів та автомобілів швидкої допомоги тощо – залишаються незабезпеченими. Тільки на цей рік нестача коштів у разі створення громади складе п’ять мільйонів гривень, а на наступний рік ця сума перевищить десять мільйонів гривень. Тому Нижньоселищенська громада в разі створення виявиться неплатоспроможною. Нагадаємо, що Хустський район на Закарпатті є найбільш дотаційним з усіх районів Закарпаття – 92 відсотки.

– Досвід існування територіальних об’єднаних громад на Закарпатті вказує, що такі адміністративні одиниці можуть функціонувати як успішно (Тячівська об’єднана громада, щодо якої немає жодних проблем), так і проблемно (Вільховецька громада, в якої через суд доводиться «вибивати» кошти на медичну допомогу другого рівня), – зазначає голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. – Тому обласна державна адміністрація закликає здійснювати об’єднання громад за прикладом Тячева – довкола платоспроможного центру, який здатен забезпечити необхідними коштами прилеглі населені пункти.