В Ужгороді відбулася друга зустріч Закарпатської кластерної ініціативи Закарпатської обласної ради та обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття». Участь у заході взяли представники обласної влади, бізнесу, вищих навчальних закладів краю, громадськість та журналісти.
Серед учасників – очільник обласної ради Михайло Рівіс, голова Обласного об'єднання організацій роботодавців "Закарпаття" Володимир Панов, генеральний директор ПрАТ «Єврокар» Ігор Царенко, генеральний директор ТОВ «Форшнер Україна» Беньовски Антонін, генеральний директор ТОВ «Ядзакі Україна» Босак Мілош, заступник директора з економіки ТОВ «Гроклін-Карпати» Ганна Калніболоцька, голова правління ПАТ «Комінвестбанк» Мирослав Гісем, науковці – керівник наукових розробок Миколай Железняк, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин УжНУ Володимир Приходько, проректор з наукової роботи УжНУ Ігор Студеняк, ректор Мукачівського державного університету Тетяна Щербан та проректор Володимир Гоблик, ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник та ін.
Мета заходу - напрацювання та прийняття спільної платформи співпраці закарпатського бізнесу, органів державної влади, освіти та науки Закарпаття задля розвитку кластерної моделі економіки в регіоні. Відтак було обговорено перспективи розвитку галузей краю, економіки, кооперації зусиль для вироблення спільної стратегії дій.
- Щоб закарпатці мали змогу заробляти на сім’ю та життя гідне людини вдома, на рідній землі, - зазначив Михайло Михайлович, - обласна влада не тільки декларує, а й робить все для того, аби створити в краї сильне конкурентне та стабільне інвестиційне середовище з використанням регіонального потенціалу, транскордонної співпраці та міжнародного співробітництва, яке є надзвичайно важливим і актуальним для Закарпаття, яке межує з чотирма країнами Євросоюзу. У процесі децентралізації вони відкривають неабиякий потенціал для розвитку нашого регіону.
Він також додав: «Звісно, ви займаєтесь цим не один день, маєте успішні результати,бо тут найуспішніші представники закарпатського бізнесу, а тому є важливим разом із вами напрацювати новий напрямок розвитку економіки регіону за європейським стандартом. Оскільки в Україні кластерними ініціативами майже ніхто не займається, то ми маємо можливість стати першопрохідцями, зібравши всі цікаві продукти в інвестиційну активність, який може вплинути на реальний розвиток краю. Для цього доведеться чимало попрацювати, та ми готові задіяти всі інструменти транскордонного співробітництва, які напрацьовані. Це і низка грантових проектів, і Європейське об'єднання територіального співробітництва ТИСА, що зареєстроване в Брюсселі, і плідна співпраця з угорськими, чеськими та польськими партнерами».
Володимир Панов, який зініціював цей захід, додав, що сьогодні уряд слабо працює у бік розвитку економіки регіонів. Тож, якщо регіони не візьмуть у руки справу розбудови своїх областей, то є ризик зупинитись у розвитку взагалі.
Як наголосила член правління Обласного об’єднання організацій роботодавців Закарпаття Сюзанна Сані, презентуючи рецепти успішних країн, кластерні об’єднання у розвинутих європейських державах зарекомендували себе як найефективніша форма організації інноваційних процесів, за якої на ринку конкурують не окремі підприємства, а цілі комплекси. Та завдяки кооперації скорочують свої витрати на діяльність. Вони не вимагають значних коштів і складаються з різних ініціатив, спрямованих на стимулювання учасників для співпраці.
Далі думками ділились науковці, представники бізнесу, роботодавці та пропонували конкретні ідеї, які провірені часом у європейських країнах та є прийнятні для нашого бізнес-середовища. Йшлося про необхідність проведення спільних заходів на базі вищих навчальних закладів, спрямованих на підвищення спеціалізації та розвиток пріоритетних галузей підприємництва в краї з метою формування виробничих кадрів, що відповідають ринковим потребам регіону, розробка та втілення програм, спрямованих на підвищення престижу працевлаштування на Закарпатті, підтримка владою регіональних програм роботодавців щодо залучення висококваліфікованих кадрів та формування кадрового резерву у вишах, ознайомлення студентів з виробництвом та технологіями на діючих потужних заводах і фабриках, сприяння в організації наукових заходів та дослідницько-конструкторських центрів з метою підвищення рівня іноваційності регіонального підприємництва тощо. Тим більше, наголошували промовці, що в Закарпатті окремі галузі вже залучені до мережевих кластерних потоків чи то до суміжних та пов’язаних галузей, науково-дослідних центрів, освітніх установ, інноваційних компаній та прямих зв’язків з клієнтами. Серед таких – сільський та зелений туризм, де як міні-кластер - село Колочава. Далі – Свалявські мінеральні води, Полонина Руна, Шаян, аграрний, лісовий кластери та освітньо -кадровий.
- Кластерів без волі бізнесу та влади не буває. Завдання влади – створити коридор, по якому піде цей бізнес – упевнено й безперешкодно, - наголосив Володимир Приходько.
За словами Миколи Железняка, Закарпаття вже інтегроване в Європу як прикордонній співпраці, так і в родинних зв’язках. А тому є всі можливості побудувати на Закарпатті справжній маленький Дубай. Інших промовців стверджували, що у нас є всі можливості побудувати своє, неповторне розвинуте Закарпаття, яким в майбутньому пишатиметься кожен його нинішній маленький громадянин.
- Так, Закарпаття має стати справжніми воротами для України. Ми щодня бачимо як розвивається Польща,Румунія, Словаччина, Угорщина і хочемо бути такими ж успішними і самодостатніми у своєму розвитку . І ми такими будемо, - підсумував Михайло Рівіс.
На завершення було підписано Меморандум про співпрацю щодо створення кластерної моделі економіки між Закарпатською обласною радою, Обласним об’єднанням організацій роботодавців «Закарпаття» та вищими навчальними закладами Закарпаття.
Прес-служба Закарпатської облради