Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це - прекрасне свято радості та надії, адже саме в дітях ми прагнемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Стараємося, щоб вони росли здоровими та радісними, і ними гордилися батьки і родини. Бажаємо їм завжди гідно представляли свій край повсюду, куди б не закидувала доля.
Взагалі, це - одне з надавніших міжнародних свят, започатковане Міжнародною демократичною федерацією жінок у листопаді 1949 року. Звичайно, найкраще дитині виховуватися під опікою рідних батьків. Однак, на жаль, життя в декого навіть уже змалечку не завжди – безхмарне й безтурботне. Виникають різні ситуації, коли діти залишаються поза родинами. Когось покидають непутящі батьки, інші стають сиротами внаслідок трагедій чи смертельної хвороби. Такі дітки опиняються у виховних закладах.
Один з них, Обласний будинок дитини, розташований у Сваляві. Нещодавно шефство над ним взяла Держфінінспекція в Закарпатській області. Напередодні Міжнародного дня захисту дітей у Будинку дитини було чимало гостей, зокрема, із Свалявської райдержадміністрації, технічного коледжу тощо. Свій перший, так би мовити, ознайомчий візит здійснили і працівники Держфінінспекції. На зустрічі з вихованцями закладу, яка пройшла у теплій і чуйній обстановці, побували голова первинної профспілкової організації Держфінінспекції області Михайло Пловайко та його заступник Андрій Кушнірук. Обидва держфінінспектори мають вдома власних малолітніх дітей, до речі в Андрія Кушнірука їх – троє, тому добре знають поведінку малечі, їх прагнення і бажання.
Гості навідалися у виховний заклад не з порожніми руками, а привезли подарунки. Дітки у присутності гостей весело провели час, демонстрували свою майстерність у декламуванні віршів і виконанні пісень, літніх забавах та ще довго залишалися вельми радісними й щасливими.
Головний лікар дитбудинку Володимир Бейреш подякував Михайлові Пловайку, Андрієві Кушніруку, керівництву Держфінінспекції за турботу про маленьких громадян нашої країни. Прощаючись, шефи пообіцяли незабаром повернутися сюди знову і, звичайно, ще з більшою кількістю подарунків.