17 жовтня 2016 року, в головному фоє Ужгородського Національного університету відкрили меморіал угорській ревоюції 1956 року.

Виходить декомунізація через призму мадяризації?
З повагою до всіх, хто восени 1956 року в сусідній нам Угорщині повстали проти комуністично-радянського режиму, унаслідок чого загинуло близько 2400 угорських повстанців, хочу задати питання: яке відношення до України та Закарпаття мають ті події?

Натомість, на території УжНУ немає жодного пам'ятного знаку воїнам, які віддали своє життя в обороні нашої батьківщини від московсько-путінського окупанта, полеглим героям Революції Гідності, воїнам УПА, які також повстали проти комунітично-радянського режиму ще далеко до 1956 року, Закарпатським героям нашим землякам українцям, незчисленним жертвам мадярського кріпосного права (ХІV-ХІХ ст.ст.), защемленим в правах (ХІХ поч. ХХ ст.ст.) та масового убивства хортівсько-угорським фашистським режимом українських закарпатських патріотів часів Карпатської України (1939 - 1944 р.р.), в тому числі немає навіть пам'ятного знаку Президентку Карпатської України Августину Волошину.

Виходить так керівництво УжНУ шанує історію своєї держави та свого краю? Маємо черговий приклад витирання ніг об нас із вами, наших дідів та прадідів в обгортці "толерантних" мадярів під покровом національного університету, влади та запроданців чиновників.

А задайте собі питання: до чого призведе така "толерантна"окупація нашого краю? Коли ваша дитина йтиме по місту, а довкола бачитиме лишень пам'ятники чужинцям. Хіба в неї із самого малечку не вкладатиметься в голові враження, ніби живе не в Ураїні, а в Угорщині?

Війни починаються за багато років до того, як лунають перші постріли і наразі, через відсутність національної влади, нас вміло окуповують, просто на цей раз упаковка чистіша, ніж зазвичай, а начинка така, як завжди — розділити та поработити нас, українців.

Координаційний комітет ЗО "Україна Соборна"