Про нові вимоги фінансового контролю публічних держслужбовців в Україні розповіла Оксана Маркеєва, керівник Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції: «З початку 2017 вся сфера фінансового контролю перейде до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Рішенням НАЗК від 10 червня 2016 було прийнято рішення про початок роботи системи електронного декларування і поетапність. Хоча система мала запрацювати ще 15 серпня, але з технічних причин старт перенесли на 1 вересня. Очікувалося, що під час першого етапу декларуватися будуть посадові особи, що займають відповідальне/особливо відповідальне становище – це президент, прем’єр-міністр, члени кабміну, заступники міністрів, народні депутати, органи місцевого самоврядування, які мають подати декларацію за 2015 рік. А під час другого – з 1 січня по 1 квітня – усі інші і подають декларацію за 2016 рік».

За словами Оксани Маркеєвої, за підрахунками Світового банку мали здати е-декларації 50000 осіб, але надійшло близько 13000 декларацій. «Маємо на першому етапі відсіяти тих, кого реально маємо перевіряти, - каже Оксана Маркеєва. - ід час другого етапу очікуємо мільйон декларацій, але боїмося давати оцінку, оскільки отримуємо багато цікавих запитань і виникає багато запитань у громадян, хто ж має декларувати свої доходи. Порядок та форма подачі декларацій затвердили рішенням НАЗК від 10 червня 2016 року. Реєстр витримав процес, не дивлячись на те, що відбулося десь 30 спроб зовнішніх втручань у систему. Найбільше приходить скарг на систему від суддів, а у депутатів не одразу виходило подати декларацію. Трохи більше 800 осіб із суддів подало інформацію. Під час першого етапу найбільше задекларувалися посад державної служби категорії а і б – 92000 декларації, від органів місцевого самоврядування десь 30500, а від депутатів – 413.

Реєстр влаштований таким чином, що існує автоматичне робоче місце уповноважених осіб (усього у нас організовано у департаменті десь 15), ми можемо подивитися, коли реально була створена чернетка, як суб’єкт декларування працював з нею, що вносив, якого числа, як намагався подати декларацію».

«Коли над тобою «висять» адміністративна і кримінальна статті, то дуже важко не задекларуватися, -- додала Оксана Маркеєва. - Якщо ми можемо встановити, що особа спеціально подала недостовірну інформацію або без поважних причин не подає декларацію, ми складаємо самі протокол, або подаємо далі матеріали у поліцію, державного бюро розслідувань, НАБУ, слідчі прокуратури і є шанс притягнути особу до відповідальності. Після остаточного рішення суду чи вироку буде створений спеціальний реєстр, але який, на жаль, поки не функціонує через брак коштів. У Європі таких систем дуже мало, у Румунії є щось таке, але на сьогодні українська система є найбільш амбітним проектом. Оскільки, ми охоплюємо всіх, кого лише можна. Що ми бачимо, країни, які мають високий дохід, тим більший відсоток декларування, а там, де менше успіхів у економіці, соціалці – маємо менше декларацій. Тобто чим більше відкритості – чистіша влада і тим ефективніша».

Про те, як перетворити е-декларування на справді дієвий інструмент запобігання корупції детально розповів Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін: «Вийшло змусити парламент прийняти цей закон тільки тому, що напередодні були парламентські вибори і вимагав Світовий банк та МВФ. Навіть не розуміли, що вони мають прийняти, а от коли вже прийняли і зрозуміли, то було десять спроб «вбити» цей закон. Насправді система мала працювати ще з 1 квітня цього року, як би не перші зміни, які «пропхали» через бюджет, а потім був законопроект Денисенка, який «вбив» всю систему, яку відновлювали третім законопроектом. Іншими словами, вся сьогоднішня політична еліта критично не хотіла виживання цього закону. Ми до кінця не вірили, що врятуємо цю реформу. Нас врятувало те, що МВФ вніс вимогу завершити меморандум для отримання траншу, який ми вже отримали і маємо отримати у листопаді, а також те, що це була остання ключова вимога безвізового режиму.

Що ми шукаємо у декларації:
- брехню (ст. 366-1 Кримінального кодексу України – до 2 років позбавлення волі) -наприклад, у Луценка є 8 квартир у дорогому будинку у Києві, власником є фізична особа, яка не має відношення до сім’ї - 67-річна екс-бухгалтерка, яка працювала у компанії дружини Луценка, здає в оренду квартири компанія сина Луценка, квартири викупає член фракції БПП – сукупність всіх цих фактів кажуть нам, що власником квартир так чи інакше є родина Луценків. Раніше по цим статтям не можна було посадити, то завдяки змінам – вже можемо. Ми чекали декларацію Луценків - чи вкажуть у декларації – не вказали. Якщо у рамках кримінального процесу усіма наявними законними слідчими діями антикорупційне бюро доведе, що власник таки він, то буде мати 2 роки ув’язнення саме за те, що не вказав себе бенефіціаром власності. Якщо не вказав право на користування майном - також 2 роки
- незаконне збагачення (ст. 368-2 Кримінального кодексу України – до 10 років позбавлення волі). Довести факт хабаря у минулому не можливо, тобто його фіксують одразу, або забувають назавжди. У 2014 року переписали статтю, що тепер прокурор доводить законність появи коштів, а не можливість купити . Майно здобуте до 2015 року не буде корелюватися його заробітками.

Ми ж розуміємо, будинки та інше майно прокурорів куплені не за отримані гроші від творчості, а це кошти за відмазані кримінальні справи, «віджатий» чийсь бізнес.

Наприклад, голова ОДА задекларував мільйон, через деякий час купив машину 100000 – має довести джерело грошей. НАБУ не цікавить чи декларував мільйон. Тут строку давності появи джерела грошей не має».

Фахівці крім ретельного вивчення е-декларацій звертатимуть увагу також на інші джерела, які можуть свідчити про спосіб життя декларантів, зокрема, це сторінки в соцмережах (особливо родичів), Instagram.

«Зараз розкішне життя почало корелюватися якоюсь відповідальністю. Корупція для нас завжди має прізвище і ми не боїмося його назвати», - зазначив Віталій Шабунін.

{g}


Довідка:
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) – перший в Україні спеціалізований орган із запобігання корупції та формування і реалізації державної антикорупційної політики. Навіщо воно створене, як функціонує, чим відрізняється від інших державних антикорупційних інституцій? Як працює е-декларування в Україні, і як декларують майно держслужбовці в інших країнах світу? Ці теми з журналістами обговорять експерти Світового банку, представники НАЗК та Центру протидії корупції.

Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстр декларацій, або система е-декларування) — електронна онлайн-система, що дозволяє вносити, перевіряти та оприлюднювати майнові декларації держслужбовців та інших осіб, що згідно з законом зобов'язані це робити. Реєстр створюється на виконання Закону України «Про запобігання корупції», який набув чинності у квітні 2015 року. Законодавство передбачає відповідальність, у тому числі кримінальну, за надання завідомо недостовірних відомостей в декларації. Термін подання електронних декларацій за 2015 рік спливає наприкінці жовтня 2016 року. Забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру декларацій, а також перевірка декларацій є відповідальністю Національного агентства з запобігання корупції.