Як ми вже писали у вівторковому номері, 6 – 7 листопада на Закарпатті випало більше двох місячних норм дощу. В підсумку різко зросли рівні води в потічках і річках краю, почався паводок. Але тепер уже можна казати, що небезпека позаду, обійшлося без масштабних НП.
Підтоплені двори, постраждалі мости…Загалом, за даними УДСНС у області, відбулося підтоплення 58 дворогосподарств (у Перечинському, Міжгірському, Воловецькому, Свалявському, Мукачівському, Великоберезнянському районах та в Ужгороді), 40 га сільгоспугідь на Іршавщині, пошкоджено залізобетонний міст у Сваляві. У Перечині через те, що «поплив» водозабір, мешканці до вечора вівторка залишалися без централізованого водопостачання. Паводок також частково розмив 1410 м покриття доріг місцевого значення, підмив габіонну сітку протяжністю 40 – 50 м та зруйнував 2 дерев’яні містки до житлових будинків на Міжгірщині. Внаслідок перезволоження ґрунту зафіксовані його зсуви загальним об’ємом 350 кубометрів у Рахівському, Воловецькому та Великоберезнянському районах.
Однак уже в середу зранку підтоплених об’єктів не залишалося, на більшості річок значно знизився рівень води. Тільки на Латориці біля Чопа пік припав на 9 листопада (з підтопленням міждамбового простору), а по Тисі в тому ж районі – на 10 листопада, але без негативних наслідків.
Не все сміття попливло до сусідів...
Уж пропускав 740 тисяч літрів води за секундуПаводкову ситуацію в краї постійно моніторили не тільки водники та рятувальники, а й облдержадміністрація. По гострих моментах затим «пройшлися». Зокрема щодо центрального водопостачання в Перечині голова ОДА Геннадій Москаль сказав: «Проблема виникає по кілька разів на рік, як тільки вода в Ужі різко піднімається внаслідок опадів. Вирішити її можна раз і назавжди, якщо підняти водоканал принаймні на два метри. Для цього не потрібні великі зусилля й кошти, але міська влада має зрозуміти, що питанням слід зайнятися – підготувати проект, передбачити гроші й виконати роботи».
Зате ситуація на Ужі в межах обласного центру довела, що роботи, які там велися раніше, були немарними. «Фахівці підрахували, що на піку паводкової хвилі річка пропускала під транспортним мостом 740 кубометрів (або 740 тисяч літрів) води за одну секунду. Пригадую, коли минулої осені після моєї вказівки водники розчистили русло Ужа, різні псевдонауковці УжНУ зчинили крик, що це начебто знищить берегову флору. У результаті й флора залишилася цілою, і паводок пройшов через Уж більш-менш благополучно. Якби в руслі залишилися минулорічні острови з кущами, це підняло б рівень води принаймні на метр, і тоді наслідки паводка були би серйознішими», – цитує Г. Москаля прес-служба ОДА.
Голів сільрад, які не чистять канави, будуть штрафуватиУ багатьох населених пунктах наслідки теперішнього паводка можна було мінімізувати за умови елементарної прочистки стічних канав, дренажних каналів та підмостових переходів. Під час інтенсивних дощів вода з гір збирається в канави по узбіччях доріг і стікає в низовину, однак якщо канави захаращені гілками й різним непотребом, під мостовими переходами утворюються затори, які значно підвищують її рівень. Прориваючи такі штучні «плотини», потік разом зі сміттям несеться на дороги й у селянські двори. Якби сільради й місцеві мешканці слідкували за рівчаками, наслідки паводка були б набагато меншими. «Розчистка канав – обов’язок місцевих рад, який ті систематично не виконують. Більше того, в Перечинському районі техніку, за допомогою якої водники хотіли розчистити канаву від заторів, селяни не пустили через свою ділянку. Так далі тривати не може. Сільради зобов’язані чистити рівчаки (особливо у паводкові періоди), а тих, хто ігноруватиме цю роботу, будемо притягувати до адміністративної відповідальності й штрафувати», – підсумував керівник облдержадміністрації.
Сміття «на експорт»Наш паводок дався взнаки й зарубіжним сусідам – бо саме до них попливло сміття, знесене великою водою з берегів річок і потічків. Звісно, європейцям така ситуація не надто подобається, і їхня реакція є цілком очікуваною. «Заступник уповноваженого уряду Угорщини з прикордонних вод висловив офіційне застереження нашим водникам щодо маси непотребу, який прикордонні області цієї країни отримали в «подарунок» від Закарпаття разом із паводковими водами Тиси. Аналогічне застереження, ймовірніше за все, буде отримане й від словаків за «експорт» сміття через Уж», – заявляє Геннадій Москаль.
Прес-служба ОДА, посилаючися на підрахунки фахівців, повідомляє: за хвилину по січенню Тиси ми передавали Угорщині до ста пластикових пляшок. Це той непотріб, який краяни (особливо мешканці гірських районів) викидають біля хат, у лісах, на узбережжях, а потім паводкова хвиля зносить усе в річку й відтак – у країни Євросоюзу. «Зате коли ми ініціюємо будівництво сучасних сміттєпереробних заводів, які здатні переробити відходи й генерувати електроенергію чи тепло, люди провалюють ініціативу на громадських слуханнях, виходять на акції протестів і готові блокувати дороги!» – каже Г. Москаль.