У листопада українці відзначають День ветеранів органів внутрішніх справ. Це свято, коли всі вітають тих, хто присвятив своє життя роботі в органах. Ми вирішили поспілкуватися з ветеранами колишньої Державної служби охорони, а вони розказали нам, яке воно – життя борців за дотримання законності на пенсії.

Веніамін Миронович Дорошук – після демобілізації з армії потрапив на роботу в Ужгородський відділ внутрішніх справ. Тоді 25-ти річний парубок навіть не думав, що своє свідоме життя присвятить боротьбі зі злочинністю, однак саме так склалася його доля. А склалася вона від оперуповноваженого до начальника відділення карного розшуку. У 1985 році він потрапив у охорону. А через рік роботи на дев’ять років очолив посаду начальника Відділу ДСО при УМВС в Закарпатській області. Нині Веніаміну Мироновичу вже пішов 81 рік, однак він все ж залишається повним духу та бадьорості.

На порозі свого дому він зустрів нас з усмішкою, й одразу взявся розповідати, як сумує за колективом та роботою.

- Знаєте, половина мого зрілого життя минула в колективі служби охорони. Було по-різному: різні життєві ситуації, пригоди. Багато злочинців затримували. Я пам’ятаю багато, але не буду розказувати, бо й цілого місяця не вистачить, аби поговорити. Я мріяв працювати на залізниці, але став міліціонером, і щасливий, що саме так розпорядилася доля, - розповідає ветеран.

Друзі, колеги по роботі згадують Веніаміна Мироновича як людину слова, як справжнього господарника. В свої роки цей чоловік і досі залишається господарем. Сьогодні вже не керує величезним колективом, однак на пенсії має чудове хобі.

- Я розводжу бджіл. В мене кілька десятків вуликів на задньому дворі. І повні шафи меду. Колись зацікавився цими створіннями, так і пішло.

А в хаті у пана Веніаміна є таке задоволення, як ліжка під вуликами, розповідає:

- От коли почуваю себе не дуже добре, то сон саме на такому ліжку додає бадьорості.

Пан Веніамін хоч тужить за роботою, переконаний, що життя на пенсії тільки починається, тому поділився порадою: ніколи не думайте про те, що було, знайте – попереду тільки Буде!

Далі ми вирушили у Мукачево. Саме тут живе ще один ветеран охорони Олександр Деркач. Прибувши до його будинку нас зустрічають теж дуже приємно. Хазяїн дому, тримаючи в одній руці капусту, а в іншій відро з пшоном, веде нас на задній двір.

А тут посеред екзотичних дерев ціла пташина «ферма» – понад 200 дорослих перепілок. Крім того, ми побачили там кілька десятків кроликів різних порід.

- Так, це все мої захоплення. Як раніше не уявляв свого життя без роботи в ДСО, так сьогодні не уявляю його без цих тварин, - розповідає ветеран внутрішніх справ, якраз насипаючи пшона своїм пернатим.

Олександр Деркач – пенсіонер органів внутрішніх справ, майор міліції у відставці. Починав службу в органах в 1984 році на посаді міліціонера взводу патрульно-постової служби Мукачівського МВВС. Вийшов на пенсію в 2004 році з посади заступника начальника ВДСО при УМВС України в Закарпатській області.

Сьогодні вже у пенсіонера чимало хобі – величезний сад, тварини, птахи. З усмішкою згадує роки віддані службі в ДСО, та запевняє – на пенсії життя тільки починається.

- Знаєте, перші дні на пенсії я не знав, що робити, все згадував робочі будні, як патрулювали вулицями, як злочинців затримували… Ех, то були «золоті» роки. Довгий час дзвонив колегам, приходив в гості у рідні стіни управління охорони, а далі очолив спілку ветеранів Управління поліції охорони. А потім зрозумів – життя на пенсії ще краще, ніж на роботі, адже ти тільки починаєш жити у своє задоволення. Тому бажаю всім майбутнім пенсіонерам не боятися цього слова «пенсія», а навпаки.

Колись метушне життя на роботі, серед сотні поліцейських, сьогодні не менш насичене життя серед птахів, і він щасливий, чого бажає іншим у день ветеранів і повсякчас.

За більше як 60 років існування служби охорони багато чого змінилося, і не тільки в роботі. Багато людей пройшли свій робочий шлях саме тут. Зустрічаючись з ними – ветеранами внутрішніх справ – можна впевнено сказати, що тут працювали люди, які справді любили свою роботу, які справді вірили у світле майбутнє, і творили його. Дай Бог всім ветеранам органів внутрішніх справ залишатися такими ж бадьорими, здоровими, з численними хобі як у пана Веніаміна та пана Олександра. Дай Бог прожити Вам ще багато років у мирній, щасливій країні.