24 листопада в малому залі Ужгородської міської ради відбувся круглий стіл у межах Міжнародної кампанії «16 днів проти ґендерного насильства» – «Практики запобігання та протидії насильству щодо жінок і дівчат в Україні: досвід м.Ужгорода».

{g}

У засіданні взяли участь представники міських та обласних громадських організацій, які безпосередньо допомагають постраждалим від насильства, а також працівники міського муніципалітету.

На початку з вітальним словом до присутніх звернувся міський голова Ужгорода Богдан Андріїв.

На зібранні йшлося, що за офіційною статистикою від насильства потерпає близько 44% українців, серед них більшість – жінки. Також 30% осіб до 18 років зазнавали виявів насильства у сім’ї.

Маріанна Колодій, керівник Центру ґендерної освіти при УжНУ зазначила: «Ці дані насторожують і спонукають вживати заходів. Ми повинні заявити про чітку позицію щодо антинасильства. На жаль, минулого тижня депутати ВРУ не ратифікували Стамбульську конвенцію стосовно протидії ґендерному насильству. Прийняття цього документа є вимогою часу, адже необхідний новий алгоритим дій, щоб ефективніше реагувати і допомогати постраждалим особам».

Щодо Ужгорода, то протягом цього року надійшло близько 200 офіційних звернень щодо вчинення насильства у сім’ях. «Зверталися переважно жінки, однак основною проблемою є їхнє небажання притягувати своїх чоловіків до відповідальності. Вони бояться залишитися без даху, без фінансової допомоги й потрапити під загальний осуд, – зазначила Діана Тимчук, старший інспектор Ужгородського відділення поліції. – Наразі на нашому обліку перебуває близько 180 осіб, які вдавалися до насильства, здебільшого це чоловіки. Складено близько 100 адмінпротоколів, щодо 40 звернень ведеться досудове розслідування».

Директор Ужгородського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Іван Фленько розповів про досвід роботи працівників Центру із жертвами насильства. Зокрема відзначив, що спеціалісти надають постраждалим соціальний супровід, підтримку, комісійно відвідують неблагополучних осіб.

Наразі Центр соціальної і психологічної допомоги Закарпатської області, як зазначив його керівник Володимир Сливка, має 10 ліжко-місць для тих, хто опинився у важких життєвих обставинах.

Михайло Давиденко, директор Ужгородського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги проінформував, що з початку діяльності цієї служби, а саме з 1 липня 2015 року, по правову допомогу звернулося понад 1200 осіб, з них інтереси 350-х представляли у суді.

Про торгівлю людьми як форму ґендерного насильства розповіла Інна Сабадош, голова Закарпатської обласної організації «Веста».

– З початку Незалежності понад 160 тисяч українських громадян постраждали від торгівлі. На Закарпатті на 2015 рік було встановлено 17 таких статусів, із них – чотирьом неповнолітнім. Ми намагаємося допомогти постраждалим, а також організовуємо чимало освітніх масових заходів. Нагадаю, що діє національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів за номером 527.

Наприкінці заходу своїми думками про важливість таких зібрань поділилися також Валентина Митровцій, голова президії Ужгородської міської організації Спілки жінок України та Олена Макара, керуюча справами виконкому Ужгородської міської ради.

«Ми вирішили спільно провести цей «круглий стіл». Те, що тема є болючою, свідчать виступи сьогоднішніх доповідачів. У подальшому, до 13 грудня, буде розроблено Меморандум про створення Ужгородської міської мережі організацій, що працюють у напрямах попередження і протидії гендерному насильству та насильству в сім’ї», – підсумувала Валентина Митровцій.

«Будь-яка справа матиме успіх лише тоді, коли спільно діятимуть і громадськість, і влада. Виникла ідея, щоб подібні заходи відбувалися в міській раді із залученням працівників установи. Це дало б можливість нашим жінкам-посадовцям місцевого самоврядування розширити світогляд і подивитися на проблему з іншого погляду, змінити своє ставлення і відчути, чим можна бути корисними для розвитку жіночого руху і в протидії насильству. Так, уже в планах маємо створення служби психологічної підтримки постраждалих у насильстві, що діяла б при міській раді», - зазначила Олена Макара.