На переконання крайових обранців, нині треба створювати умови, щоб бізнесу було вигідно та комфортно вкладати кошти у наш край.
У понеділок, 28 листопада, відбулося засідання робочої групи з підготовки внесення змін до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» (від 22.03.2001 № 2322-ІІІ)». В її роботі взяли участь виконуючий повноваження голови облради Йосип Борто, голова комісії з питань законності, правопорядку, майна та приватизації, регламенту Віктор Русин, відомі науковці, експерти громадської ради при ОДА , депутати облради та ін.
Серед них: Володимир Приходько – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин УжНУ, голова комісії громадської ради з питань інвестицій, транскордонного співробітництва та євроінтеграції; Володимир Панов – генеральний директор компанії ТОВ «Сезпарксервіс», голова обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття»; Владислав Пересоляк- завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру географічного факультету УжНУ, кандидат наук з державного управління, доцент, голова комісії громадської ради; Микола Бережанський – кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та банківської справи економічного факультету УжНУ, голова комісії громадської ради; Олег Лукша – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри електронних систем інженерно-технічного факультету УжНУ, перший заступник голови громадської ради; Вікторія Слюсаренко– кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і аудиту економічного факультету УжНУ, практикуючий аудитор, судовий експерт та фінансовий консультант; Олексій Кіндрат – голова Регіонального відділення Українського Союзу промисловців і підприємців в Закарпатській області, заслужений будівельник України, заступник голови громадської ради при ОДА.
{g}
Гаряча дискусія зав’язалася навколо питання щодо створення у 2001 році спеціальної економічної зони «Закарпаття» на території нашої області задля подолання депресивного стану регіону із несприятливими соціально-економічними умовами розвитку, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та розбудова сучасної виробничої і транспортної інфраструктури. Тоді Закон гарантував сприятливі умови для підприємств суб’єктів СЕЗ строком на 30 років. У результаті роботи СЕЗ Закарпаття у 2004 році посіло серед регіонів України перше місце за динамічним рейтингом інвестиційної активності та четверте – за кількістю прямих іноземних інвестицій на душу населення.
Лише в перші три роки існування СЕЗ «Закарпаття» вдалося реконструювати ряд підприємств. Відтак в область прийшли такі всесвітньовідомі корпорації як: Фольцваген, Шкода авто, Флекстронікс, Ядзакі, Джейбіл та ін.. На кінець 2004 року вже було створено 11 тисяч робочих місць. Втім, 2005-го - суб’єкти СЕЗ «Закарпаття» зіткнулися з проблемою невиконання державою своїх зобов’язань відносно забезпечення гарантій прав інвесторів. У результаті прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» скасовано всі ці пільги для інвесторів краю. Як наслідок, скоротилася вдвічі кількість інвестиційних проектів, майже у 10 разів кількість зайнятих на цих підприємствах. Тож, для економічного зростання краю вбачається за необхідне відновлення функціонування СЕЗ »Закарпаття» через внесення змін до чинного законодавства, зокрема, змін до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття».
Але, як підкреслювали учасники зібрання, коли депутати та науковці почали говорити про це відкрито, то окремі блогери , журналісти і навіть політики взялися звинувачувати їх в сепаратизмі. Хоча істина - прописна: де є інтереси економіки, її ділова складова, там сепаратизм відсутній.
Ми можемо мати такі ж сучасні індустріальні парки, які мають наші словацькі, польські, чеські та угорські сусіди, де ми буваємо часто і бачимо , що за ними – майбутнє, та для цього мають бути створені відповідні умови, - зазначив Віктор Русин.
Володимир Панов інформував про Форум ініціатив, на якому сьогодні порушені питання також обговорено з позиції великих інвесторів краю. А Володимир Приходько наголосив на необхідності взаємодії інституцій і центрів впливу, через які проходитиме цей законопроект. В свою чергу Олег Лукша запропонував внести зміни і доповнення до рішення облради «Про Регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період до 2020 року», де окремо визначити операційні цілі, пов’язані з цим проектом.
Наголошувалось також на необхідності зосередити зусилля і робочої групи, і депутатів обласної ради, і облдержадміністрації, і експертів, і науковців, і парламентарів від Закарпаття на єдиному документі щодо внесення змін до закону і лобіювати його на всіх рівнях. У т.ч. й у відповідних міністерствах та профільному комітеті ВР України.
Також обговорено ще одну ініціативу: про необхідність створення регіональних податкового і митного центрів на Закарпатті, які б дбали про те, аби і податки, і збори залишалися в області на її розвиток. Внесені пропозиції будуть опрацьовані до наступного засідання робочої групи з цього питання.
Прес-служба Закарпатської облради