Десятикласниця Берегівської ЗОШ № 5 Вівіен Монуш написала найкращий з-серед учнів Закарпаття твір про учасника АТО. Вона здобула перемогу в обласному конкурсі літературних і творів образотворчого мистецтва, фоторобіт на тему «Захисники України: історія та сьогодення» в номінації «Історичний нарис (розвідка)».
Герой її майже 15-сторінкового нарису берегівчанин Михайло Тимощук загинув на сході України в бою з російськими окупантами у день свого народження 13 серпня 2014 року. Йому тоді виповнилося 27 років.
Перш ніж завоювати перше місце та отримати високу нагороду (сучасний планшет) з рук директора департаменту освіти та науки ЗОДА Ганни Сопкової, дівчині довелося серйозно попрацювати. Зізналася: перегорнула чимало документів, проглянула газетні вирізки, підшивки, здійснила пошуки в Інтернеті тощо.
Однак спершу було спілкування з відповідальним працівником міського управління освіти Світланою Чирибан. Педагог детальніше розповіла про умови конкурсу, підказала теми, які на сьогодні є актуальними, назрілими та животрепетними. Відтак учениця подовгу бесідувала також із учителем української мови та літератури рідної п‘ятої одинадцятирічки Вікторією Зуб.
Хвилюючу, злободенну, серцезворушну та почесну місію – правдиво відтворити життєпис нашого земляка-героя — Вівіен виконала. Та так сумлінно й майстерно, що поважне журі в Ужгороді без особливих вагань віддало їй перше місце.
Твір, за словами дівчини, вона писала і легко, і важко, бо викладала думки про земляка, випускника школи, в якій і вона нині освіту здобуває. До речі, на одній із стін навчального корпусу урочисто відкрито меморіальну дошку берегівчанину-атошнику. На війну у 128-му окрему гірсько-піхотну бригаду він пішов контрактником, але у одному з боїв на Донбасі загинув. Утрата неймовірно вразила родину, друзів, усіх земляків-краян, про що без емоцій не те що написати, а навіть думати важко.
Матір загиблого воїна дала кількагодинне інтерв’ю дівчині — логічно та правдоподібно виклала її спогади-думки, етапи життя рідного сина, оповіла про найцікавіші миті його життєпису. І була навдивовижу рада та розчулена, коли прочитала роботу школярки, навіть сказала, що навряд чи хтось міг би так щиро, відкрито, від самого серця та всебічно розповісти, розкрити портрет Михайла.
Відрадно, що дівчині вдалося змалювати воїна-героя таким, яким він був насправді. Пощастило відтворити його післяшкільний період, як учився та шукав роботу, миті останнього бою за рідну землю, за незалежність і всіх нас, за мир і спокій на землі. Гідно оцінили творчу «розвідку» талановитої школярки у освітньому департаменті ОДА, присудивши не просто призове, а перше місце. Відзначення доробку та вшанування номінантів проходило у День Збройних сил України – 6 грудня. На сцені разом із освітянами були також бійці та командири 128-ої Закарпатської механізованої бригади, інші учасники АТО на Донбасі.
Віриться, що Вівіен Монуш на цьому не зупиниться. Вона у рідній школі не тільки активно вивчає англійську мову. Нині це дуже важливо. Але удвічі приємно те, що її улюблений предмет – українська мова та література. Не виключає, що по завершенні навчання у школі продовжить її студіювати в Ужгородському національному університеті. Мріє також про заочне навчання на журналістиці. Та, попри усе, можна твердо сподіватися, що її творча натура у майбутньому буде лишень розвиватися. Гарний старт написанням творчої роботи про героя АТО Михайла Тимощука уже взято!
– Отримавши повідомлення про те, що твір-«сповідь» берегівської десятикласниці про сина визнали найкращим на теренах краю, мати на радощах аж просльозилася, – розповідає учителька. – Відтак ненька додала, що саме завдяки таким ентузіастам пам‘ять про геройський вчинок її сина не забудеться, що у серцях земляків він житиме довго-довго...
Про вчительку-філолога Вікторію Зуб, яка у 2005 р. закінчила українську гімназію, також треба сказати, що вона неабияк дбає про творчих і талановитих учнів, тих, у кого бачить іскру Божу, потяг до слова. А Вівіен, до речі, не перша її учениця-номінантка, яку вшанували на обласному рівні. Торік трохи старша за неї Софія Супруненко також перемогла у творчому конкурсі, адже найкраще написала твір «Лист до матері». Ось такі творчі дівчатка навчаються у ЗОШ № 5, яка віднедавна носить ім‘я Тараса Шевченка.
Михайло Папіш