Днями в Закарпатті відбулися семінари, присвячені новаціям у податковому законодавстві, які вступили в силу після 1 січня 2017 року. Одним із питань, яке цікавило платників області, було питання щодо єдиного соціального внеску. Наведемо ряд питань, які найчастіше задавали відвідувачі семінарів, та відповіді на них.
1. У приватного підприємця, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, працює інвалід на 0,5 ставки неповний робочий день. Як нараховувати ЄСВ? Чи нараховувати різницю до мінімальної зарплати? Який відсоток брати для нарахування – 22% чи 8,41%? Місце роботи основне.
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка ЄВ у розмірі 8,41 відс. визначеної бази нарахування для працюючих інвалідів встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.
Вказана пільга не розповсюджується на ФОП, які використовують працю найманих працівників – інвалідів.
Таким чином, для найманого працівника – інваліда (основне місце роботи), який працює у ФОП, де загальна сума заробітної плати (доходу) за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується дохід, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотки.
2. Підприємець-пенсіонер за віком на загальній системі оподаткування. Працює – тобто є валові доходи. Як у 2017 році повинен сплачувати ЄСВ?
За 2017 рік фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
3. Чи сплачують з 1 січня 2017 року ЄВ ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за період, в якому не отримували дохід (прибуток)?
Починаючи з 2017 року, у разі якщо фізичними особами - підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
4. Коли у платника виникає необхідність нарахувати єдиний внесок з мінімальної заробітної плати?
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:
- заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи (базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру);
- заробітної плати (доходу) працівника-інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка;
- заробітної плати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3 відсотка;
- заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5 відсотків;
- працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення атитерористичної операції у відповідному населеному пункту з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення атитерористичної операції (п.18 ч.1 ст.25 Закону України «Про відпустки»).
5. Яким чином нарахувати ЄВ на заробітну плату та допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо сукупно їх розмір не перевищує мінімальну заробітну плату, а початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці?
Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).
Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
6. Чи необхідно здійснити донарахування до розміру мінімального страхового внеску суми допомоги по вагітності та пологам, якщо дати початку та кінця листка непрацездатності припадають на різні календарні роки?
Якщо листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами відкрито у поточному році, а дата його закриття припадає на наступний календарний рік, і періоди перебування на лікарняному по вагітності та пологах припадають на зміну розміру мінімальної заробітної плати, а база нарахування єдиного внескусуми допомоги по вагітності та пологах розрахована виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діяв на дату нарахування таких сум, необхідно у місяці, у якому змінено розмір мінімальної заробітної плати, здійснити донарахування ЄВ виходячи із зміненого розміру мінімальної заробітної плати за місяці, за які нараховано суми допомоги по вагітності та пологах.
7. Яким чином визначається база для нарахування ЄВ найманим працівникам, які частину місяця або повний місяць перебували у відпустці без збереження заробітної плати?
Найманим працівникам за основним місцем роботи, які перебували частину календарного місяця у відпустці без збереження заробітної плати в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.
У разі якщо працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, у такому разі єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база для нарахування єдиного внеску.
8. Чи нараховується ЄВ засновнику, який керує підприємством, діяльність якого тимчасово призупинена?
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Статтею 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.
Таким чином, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄВ не нараховується.
ДФС у Закарпатській області