Цьому й далі сприяють низький рівень життя, війна, а також непопулярні реформи, які ведуть до скорочення чи ліквідації організацій та підприємств. Наведемо конкретні факти у цифрах: наприкінці минулого року, тобто у грудні 2016-го, в Державній службі зайнятості було зареєстровано 390,8 тисячі безробітних, у листопаді – 337,9 тис. Як бачимо, їх кількість в Україні за якийсь місяць збільшилася на 52,9 тисячі осіб.
Офіційна статистика і реакція владиДо слова, причина сплеску офіційного числа безробітних у грудні – субсидії та зростання мінімальної заробітної плати. Відтак 317,1 тисячі зареєстрованих безробітних отримували відповідну допомогу. Середній її розмір у грудні становив 1997 гривень, що на 124 грн більше, ніж у листопаді. Серед міського населення зареєстровано 210,1 тис. безробітних, а серед сільського – 180,7 тис. Напевно, ці цифри налякали прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Бо нещодавно він заявив, що не збирається годувати безробітних українців. «Я не збираюся утримувати Службу зайнятості, – сказав він. – Я не збираюся утримувати безробітних. Я збираюся дати людям нормальну роботу й нормальну заробітну плату. Зміна цієї філософії має бути на порядку денному тих, хто сьогодні опікується Службою зайнятості. Мені ці байки статистичні не потрібні. Вважаю, що треба змінити модель фінансування: з моделі фінансування служби на модель підтримки створення робочих місць…»
...А я ось маю знайомих, котрі торік втратили роботу. Хтось уже перебуває на обліку в Закарпатській державній службі зайнятості. Тільки одному пощастило знайти роботу через газетні оголошення. Правда, є й такі, котрі плюнули на все й поїхали на заробітки за кордон. До речі, слова Володимира Гройсмана мої знайомі не сприймають серйозно. Вони вважають, що прем’єр-міністр мешкає в якомусь іншому світі, не в українських реаліях, бо направду не знає, як живуть безробітні. А з іншого боку, не так просто ліквідувати Державну службу зайнятості.
До речі, у ЗМІ шириться інформація про те, що з 1 квітня 2017-го безробітним платитимуть щонайменше 544 грн і щонайбільше – 1160 грн. А посилаються засоби масової інформації на Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який оприлюднив цю інформацію на початку року. Можливо, це буде першоквітневий жарт. Словом, доживемо – побачимо!
Ви втратили роботу: катастрофа чи привід до змін?Зізнаюся, я теж втрачала роботу. Особисто для мене це не було трагедією. Але є люди, для яких втрата роботи – гірше, ніж смерть. Особливо в наш час, коли зарплати мізерні, комунальні платіжки – вражаючі, долар – знущається, продукти харчування – «кусаються». На жаль, мільйони людей проходять через це випробування. Головне правило – не панікуйте. Бо це якраз той випадок, коли ваш порятунок залежить від вас самих. Перше, що ви повинні зробити, – це скоротити власні витрати. В жодному випадку не беріть кредит у банку. Шукайте, шукайте і ще раз шукайте роботу. Її пошук має бути вашою нав’язливою ідеєю. Погоджуйтеся навіть на тимчасову, аби лиш за щось зачепитися. До речі, дрес-код ніхто не відміняв. Ви мусите дотримуватися правила: зустрічають по зовнішньому охайному вигляду, а проводжають по розуму. Ще одна слушна порада: якщо вам пощастило знайти роботу, то в жодному випадку не одягайте на співбесіду золоті прикраси. Це може роздратувати потенційного працедавця. Будьте скромні – золотом варто хизуватися тоді, коли ви вже прийняті.
Якщо вам ну ніяк не щастить, то зверніться по допомогу в центр зайнятості. Тут точно вам запропонують якісь вакансії. Як розповів «НЗ» директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич (на фото), упродовж 2016 року 4,4 тисячі роботодавців передбачали укомплектувати 21 тисячу робочих місць. «За сприяння нашої служби 91,8% цих вільних робочих місць були заповнені. Тобто це на 0,7 відсотка більше, ніж упродовж 2015-го. Також у 2016-му за допомогою центрів зайнятості Закарпаття шукали роботу 36,5 тисячі осіб. З них 22,1 тис. зареєстрованих безробітних. За сприяння центрів отримали роботу 20,2 тисячі краян, які звернулися за допомогою. В тому числі 98 із них відкрили власну справу, отримавши допомогу по безробіттю одноразово. 205 чоловік були працевлаштовані на нові робочі місця зі здійсненням компенсації витрат роботодавцям у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З метою сприяння якісному та оперативному заповненню вільних робочих місць та вакансій професійну кваліфікацію за направленням служби зайнятості здобули та підвищили 2,6 тисячі безробітних. Для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних центри зайнятості спрямували на громадські та інші роботи тимчасового характеру 2,7 тисячі безробітних», – розповідає очільник обласного ЦЗ.
А що маємо станом на 1 січня 2017 року? За словами Юрія Фущича, кількість зареєстрованих безробітних становила 5,9 тисячі закарпатців. А це, до речі, на 23 особи менше, ніж станом на 1 січня 2016-го. З них отримували допомогу по безробіттю 5 тисяч. У середньому по області на 1 вакансію претендувало 14 чоловік.
Хто може розраховувати на допомогу по безробіттю?Отже, хто може розраховувати на допомогу від держави? Тільки ті безробітні, котрі надали центру зайнятості всі потрібні документи. Також у цю службу звертатися треба вчасно – аби підтвердити свій статус безробітного. Люди, котрі не можуть працевлаштуватися і стоять на обліку, отримують право на соціальні виплати, що становлять до 70% від їхньої середньої зарплати на останньому місці. Нарахування коштів починається з 8-го дня реєстрації в службі зайнятості. Але – увага! – через певний період виплата починає зменшуватися. До прикладу, 90 днів людина отримує стовідсоткову соціальну допомогу, наступні 90 – 80%, а після – лише 70% від первісної суми.
Допомогу по безробіттю в передпенсійному віці можна отримувати довше порівняно з іншими категоріями, але не більше, ніж 720 днів. Такий підхід дозволяє стимулювати людей шукати нове місце роботи або виходити на пенсію. Працівники, вік яких далекий від пенсійного, можуть отримувати допомогу до 360 днів після отримання статусу безробітного. В законі є кілька нюансів, згідно з якими людина, котра звільнилася за власним бажанням, може розраховувати на допомогу лише на 91-й день після реєстрації. Виплати спочатку (тобто максимальні) не можуть становити більше, ніж 80% від середньої місячної зарплати. Українці, котрі закінчили школи, технікуми, вузи, звільнилися зі строкової служби, можуть отримувати допомогу 180 днів. Зменшення сум платежів із часом було зроблене для того, щоб люди почали активніше шукати нове місце й не сподівалися на постійну підтримку держави. Також передбачена допомога по частковому безробіттю. Вона виплачується за рахунок держави тим, кому врізали зарплату за час вимушеного скорочення трудового дня або обов’язків. Для отримання державної компенсації роботодавець повинен підтвердити факт часткової зупинки виробництва без можливості зворотного запуску.
На Закарпатті найзатребуваніші професії – швачка та в’язальник схемних джгутів, кабелів та шнурівЗа словами Юрія Фущича, динамічні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві, вимагають від державної служби зайнятості ведення широкого діалогу з представниками бізнесу, влади, громадськості. Відтак 19 січня в залі засідань Закарпатського обласного центру зайнятості провели відверту розмову з підприємцями за круглим столом на тему: «Спільна робота обласної служби зайнятості, роботодавців та соціальних партнерів по забезпеченню гідною працею населення краю». Зібрали представників влади та ринкоутворюючих підприємств області: ТОВ «Ядзакі Україна», ТОВ «Гроклін-Карпати», ПАТ «Єврокар», ПАТ «Ужгородський Турбогаз», ТОВ «Завод «Конвектор», ТОВ «Бліцарт Продукціон», ТОВ «Інтерфіл», була й директор Ужгородського УВП №2 Українського товариства глухих Наталія Марценюк.
– Служба зайнятості – складний багатофункціональний механізм, – каже Юрій Фущич, – який постійно трансформується і вдосконалює свою роботу. Використовуємо інноваційні методи роботи, такі, як відеорезюме, скайп, співбесіди, та йдемо на безпрецедентний крок створення банку відеорезюме, що дозволить роботодавцям безперешкодно самостійно проводити попередній підбір кадрів із урахуванням перспектив розвитку конкретного виробництва.
Натомість голова обласного об’єднання організації роботодавців Володимир Панов дав власну оцінку ситуації: «Як людина, котра працює з роботодавцями та реальними колективами, можу зазначити, що служба зайнятості – надійний партнер, на потреби бізнесу, які сьогодні існують, реагує та вчасно запроваджує дієві інноваційні проекти. Ми повинні вдосконалювати нашу співпрацю та виробляти чітку стратегію розвитку взаємин».
Під час спілкування партнери обговорили зміни до законодавства у сфері зайнятості, питання щодо сприяння легалізації зайнятості населення; впливу підвищення розміру мінімальної заробітної плати на діяльність підприємств, можливість оптимізації чисельності працівників та ймовірність загроз їх вивільнення; напрями удосконалення діяльності центрів професійно-технічної освіти служби для підготовки кадрів під потреби роботодавців за робітничими професіями, формування кадрового резерву. Результатом круглого столу стало надання пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо активізації пошуку роботи безробітних та шукачів роботи)».
Але це ще не все. Директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич озвучив найактуальніші вакансії у краї. Всього станом на 18 січня 2017 року їх кількість – 432. Ринок праці найбільше потребує швачок і в’язальників схемних джгутів, кабелів та шнурів. Відповідно в останніх зарплата – 5 тисяч 126 гривень. В оператора стрічкового устаткування – рівно 5 тисяч. У швачок – трохи менша: 4 тисячі 216 гривень.
До речі, загалом у переліку вакансій переважають виробничі професії. В обласному центрі зайнятості також пропонують роботу навальника – штабелювальника деревини із зарплатою в 5 тисяч гривень, укладальника-пакувальника (4858 гривень), верстатника деревообробних верстатів (4618 грн). Натомість виробник джгутів отримуватиме рівно 4000 грн, трохи менше (3960 грн) має інженер-технолог. Навіть є вакансії листоноші та оператора поштового зв’язку з «мінімалкою» у 3200 гривень. По п’ять тисяч роботодавці обіцяють сортувальнику матеріалів та виробів із деревини, складальнику виробів із деревини чи технологу. Найбільша заробітна плата з пропонованих у менеджера – 9 тисяч 333 гривень.
Маріанна ШУТКО► ДО ТЕМИ
На порталі Державної служби зайнятості почав діяти новий сервіс, за допомогою якого можна самостійно записатися на індивідуальний прийом до фахівця будь-якого центру зайнятості України.
Про це повідомив директор ЗОЦЗ Юрій Фущич. «Ми прагнемо відповідати запитам сучасного суспільства та бути активним гравцем на ринку праці. Для нас важливо бути ближчими до людей, тому розпочав роботу наш новий сервіс із онлайн-реєстрації на прийом. Це допоможе людям заощадити час та дозволить підійти до пошуку роботи більш продуктивно», – сказав він.
Завдяки цьому сервісу можна, не виходячи з дому, записатися на первинний прийом до центру зайнятості або для отримання консультації. Тим, хто зарезервував для себе час, уже не потрібно отримувати талон для відвідування, а слід безпосередньо звернутися до фахівця ЦЗ в обумовлений період.
Послуга електронної черги реєстрації безробітних доступна громадянам на порталі Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua через рубрику «Електронні послуги».