7 лютого 11 юних музикантів з числа зразкового оркестру народних інструментів «Бичківські музики» Великобичківської ДМШ взяли участь у телевізійному кастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві, пише zorka.in.ua. Серед них – сопілкар Андрій Басараба, скрипалі Назар Галясок, Яна Андрусяк, Юліанна Митрюк (староста колективу), баяністи Павло Павлюк та Ростислав Чворсюк (всі з Косівської Поляни), скрипалька Анастасія Шпиток з Росішки, цимбалістка Ганна Ткач з Ріки, скрипаль Олександр Білкей, баян-бас Іван Ангела та ударник і трембітар Дем’ян Кузьмик з Великого Бичкова.
Щоб стати учасником популярного телевізійного шоу каналу СТБ, вихованцям музичної школи довелося пройти цікавий шлях. А розпочалося все з того, що в Інтернеті натрапили на інформацію про проведення відбору на другий сезон телепроекту. Спочатку зареєструвалися відповідною анкетою, після розгляду якої нам зателефонували менеджери каналу з пропозицією взяти участь у передкастингу в найближчому до нас обласному центрі. Ми обрали Львів. Третього жовтня, завдячуючи фінансовій підтримці батьків учасників «Бичківських музик», мікроавтобусом виїхали до місця перегляду програм колективів. Їх там зібралася не одна сотня. Ми виступили перед відеооператором і журналістом телепроекту з творами «Карпатські візерунки» та «Мелодії гуцульського танцю «Аркан». Нам повідомили, що після перегляду записів фахівцями нам зателефонують і повідомлять, чи братимемо участь у основному відбірковому телевізійному кастингу в Києві. Час спливав, та дзвінка з рішенням ми не дочекалися. Через Інтернет написав на сторінку запит про те, прийнято рішення про нашу участь, чи ні.
Нам передзвонили лише після запиту через Інтернет. Дали відповідь, що звичайна гра гуцульських творів не є форматом шоу, потрібно вразити телеглядачів чимось новим. Така фішка у нас знайшлася й відразу була запропонована менеджерам каналу СТБ – це етно-рокова композиція «Гуцульські награвання» (сплав народних мелодій з елементами року) з репертуару львівського народно-інструментального, етно-рок гурту «Добрі люди». Цей твір ми експериментально включили у репертуар лише три місяці тому. Ще через два тижні нам зателефонували і повідомили, що чекають на запис телекастингу «Україна має талант. Діти-2» у Києві та попросили привезти флешки з фото та виступами колективу, особливо з репетиції перед поїздкою. Їх підготував один з батьків дітей-учасників – В.В.Басараба.
Приємна звістка додала кожному учаснику ансамблю сил. Щоб відшліфувати гру, займалися додатково. Транспортні витрати до Києва і назад взяв на себе відділ культури РДА (начальник В.Л. Шепета) та голова райдержадміністрації П.В. Басараба.
Шістнадцятигодинна поїздка до столиці України, незважаючи на комфортний салон мікроавтобуса, виявилася досить виснажливою для дітей. У ті дні над центральними областями України вирував циклон. Водій крім дорожніх вибоїн і ям, долав ожеледицю і кучугури снігу. І ось зранку 7 лютого, ми зайшли у вестибюль Київської кіностудії, звідки всіх провели в просторовий зал одного із павільйонів. Там працювало кілька переносних кінокамер, які почергово знімали колективи та окремих виконавців, з якими вели бесіди журналісти. А вільні від зйомок дітлахи грали на моніторах у відеогри, розважалися в спеціально облаштованих дитячих кутках, фотографувалися з картонними манекенами журі та переносними зірками. Невдовзі настала черга і нашого ансамблю «Бичківські музики» для бесід з журналістами і відеооператорами. Запитання були різними: про мету приїзду на кастинг, яким талантом вони володіють, чому обрали для ансамблю саме таку назву, які мрії у кожного з учасників, який репертуар ансамблю, куди їздили з концертами, як витратять суму коштів у разі перемоги в прямих ефірах…
Через годину «Бичківські музики» потрапили за лаштунки головної сцени, де кожному учаснику встановили на музичні інструменти міні-мікрофони. Після невеличкого налаштування звучання, розпочався виступ. Колектив зал зустрів оплесками, а журі звернулися до дітей із запитаннями. Спілкувалася з ними староста оркестру Юліанна Митрюк.
І ось сам виступ. Залунав клич трембіти, до якої додалися звучання дзвіночків, пташки, зозульки, а де-не-де і рогу, а потім до них доєдналися народні мотиви у виконанні скрипок, сопілки, цимбалів, бубна, баянів, які вдало передали полонинський настрій. Гуцульські народні мелодії звучали по-новому, адже у творі використані сучасні рокові інтонації та ритми. Через звукорежисерське недопрацювання (відсутність моніторів через що діти-оркестранти не чули реальну гру сусідів по колективу, а тим більше – сильну долю ударника, бо всі звуки долинали у залу, а вже звідти з секундним запізненням поверталися назад), було не до посмішок, бо з великим напруженням треба було вловити ледь відчутні звуки сусідніх інструментів, щоб не розійтися у грі. Та, незважаючи на це, заграли злагоджено і з емоційним піднесенням. Зал вітав «Бичківських музик» оплесками стоячи. Однак, журі було замало бездоганної гри. На заваді одержання від журі трьох «Так!» стала відсутність посмішок, адже це не тільки відбір талантів, а й шоу-проект. Таким рішенням були розчаровані не тільки діти, а й керівник та батьківська група підтримки за лаштунками сцени. Єдиний, хто нас оцінив власним «Так» був Дзідзьо. Його після виступу запросив на сцену один з учасників Кузьмик Дем’ян, який запропонував спробувати заграти на трембіті. Дзідзьо, як справжній шоу-мен, спочатку видував якісь неіснуючі звуки, а потім дуже вправно заграв трембітний клич.
Не дивлячись на те, що ми не пройшли у прямі ефіри, виступом задоволені, адже не всім глядачі адресують бурхливі оплески стоячи. Ми вдало зіграли гуцульську музику, а це головне. Крім того, отримали масу позитивних емоцій при підготовці до проекту, здобули виконавський і сценічний досвід. Зробили також висновок, що, крім бездоганної гри на інструментах, обов’язково слід відшліфовувати артистичні дані. Якщо радіослухачі тільки слухають музичне виконання, для телеглядачів цього замало: мусить бути емоційна картинка учасників. Це обоя’зково врахуємо в наступних виступах. Всім вихованцям – велике спасибі за добру гру! Попереду нові поїздки і перемоги!!!
Щира подяка також усім, хто нас підтримував, зокрема: педколективу Великобичківської ДМШ, голові райдержадміністрації П. В. Басарабі, начальнику відділу культури РДА В.Л. Шепеті, усім батькам вихованців, а також тим, які супроводжували юних музикантів до столиці – В. В.Басарабі (фотограф і відеооператор), О. Ф. Митрюку, настроювачу скрипок О. А. Попович та перевізнику В. І. Леті.
Василь ПОПОВИЧ, директор Великобичківської ДШМ