"Посилення політичних репресій проти мешканців Закарпаття на завершальному етапі його радянізації. 1947–1953 рр". Збірник під такою назвою презентували у приміщенні Державного архіву Закарпатської області.
Фундаментальне видання, підготовлене редколегією обласної Книги "Реабілітовані історією. Закарпатська область", висвітлює період посилення комуно-партійного і адміністративного тиску на мешканців краю в перші роки його перебування у складі радянської держави.
На конкретних фактах розкривається підступна роль Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 травня 1947 р. „Про відміну смертної кари”, що дав можливість органам МДБ під виглядом виконання вимог цього Указу застосувати до різних категорій місцевого населення широкі заходи політичного переслідування та засудження на 25 років позбавлення волі в „особливих таборах” горезвісної каральної системи ГУЛАГу. Для багатьох цей шлях завершився зневірою в людей, втратою здоров’я, сім’ї і найдорожчого – життя: у розстрільних казематах органів НКВС-МДБ на території рідного краю, на етапах і табірних нарах від хвороб, недоїдання та виснажливої праці у шахтах, рудниках, лісоповалах і туги за рідним краєм.
На жаль, комуно-партійні та радянські обласні органи не стали на захист свого населення і у багатьох випадках своїм втручанням прямо заохочували таке насилля. Внаслідок привнесеного майже в кожну закарпатську родину частки загального горя вдалось притупити громадське відчуття очевидної наруги над окремими громадянами, національними та релігійними громадами і їх соціальними прошарками.
Книга наповнена великою кількістю конкретних фактів масового протистояння мешканців краю радянській тоталітарній системі та її каральним органам, - інформують в обласному архіві.
До збірника ввійшли архівні документи з фондів Державного архіву Закарпатської області, відомчих архівів Управління СБ України та Головного Управління національної поліції України в Закарпатській області, окремі архівні матеріали з фондів Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка, Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства „Просвіта” та приватних збірок громадян.