{g}

Сьогодні у залі засідань виконавчого комітету Ужгородської міської ради на прес-конференції діти більш детально розповіли про поїздку, свої враження і здобутий досвід.
Зокрема, Роману Міцоді з ужгородської ЗОШ №12, який навчався в одній із найбільших шкіл Дармштадта, сподобалося, як проходили уроки, наприклад, із конструктора учні складали хімічні елементи, а з історії німецькі діти вчили у 10-му класі те, що наші проходять ще у 8-му. Прикладом для нього стала учениця цієї школи, яка за програмами обміну побувала вже у Канаді та Сінгапурі.
Іван Синетар, який в Ужгороді вчиться у ЗОШ №15, розповідав про особливості облаштування німецької школи, нових друзів.
«Вчителі ставляться до дітей, як до друзів. У будні в усіх важка праця, насичений графік, але у вихідні відпочивають активно», – зазначила Катерина Галевич із Ужгородської ЗОШ №2. Юліанна Копча, учениця нашої школи №6, найменша учасниця поїздки, відзначила уроки французької, з якої вона вивчила в Німеччині перші для себе слова, і те, що в школі великий сад і діти в ньому не рвуть квіти, нічого не нищать.

Ярослава Рішко, учениця Лінгвістичної гімназії ім. Т. Шевченка, у Дармштадті навчалася в приватній школі, яка різко відрізняється від інших, навіть німецьких навчальних закладів. Там, каже, не було домашніх завдань, 5 та 6 класи займалися разом, лише на окремих предметах їх ділили на групи, так само навчалися й учні 7, 8 та 9 класів.
Таня Подобєдова із Ужгородської ЗОШ №15 розповіла, що на території школи, де вона вчилася в Німеччині, було заборонено користуватися телефонами, а на уроках фізкультури всі просто грали у різні спортивні ігри.
Особливо тепло діти розповідали про родини, де вони жили, всюди їх прийняли, як рідних, возили на екскурсії – у замки, розташовані неподалік від Дармштадта, когось у Мюнхен, Франкфурт. На прес-конференції ужгородські підлітки ділилися й спостереженнями щодо облаштування німецьких міст, зручностей для мешканців, особливостей інфраструктури. Одна дівчинка жила у родині вегетаріанців і її вразило, наскільки великий асортимент саме таких харчів у магазинах і супермаркетах, вона ж відзначила, що «телевізор не є членом їхньої родини і вони більш тісно спілкуються один із одним». Тому при від’їзді прощалися всі з сім’ями, де жили, зі сльозами.
Ужгородським школярам наголошували, що вони їдуть не лише вдосконалювати німецьку мову, пізнавати культуру і знаходити нових друзів, а й представляють у Німеччині Ужгород, нашу країну. І діти розповідають про щирий інтерес і ровесників, і їхніх батьків та вчителів до України, що всюди їх докладно розпитували і про наш край, Ужгород, і про ситуацію в державі, про Київ і Львів тощо.
Один зі співорганізаторів поїздки, депутат Ужгородської міської ради одного з попередніх скликань Ігор Баран розповів, як виник сам задум започаткувати програму обмінів. «Трохи більше двох років тому сталася визначна для науки подія – перший в історії модуль здійснив посадку на ядро комети (Чурюмова-Герасименко), а запустили його з Європейського центру управління космічними об’єктами, який знаходиться саме в Дармштадті. Виявляється, навіть на офіційних бланках міста вказується, що Дармштадт – місто науки. Тоді я подумав, що було б добре, якби наші здібні діти мали можливість познайомитися з цим потенціалом. Тому при відборі дітей, плануванні поїздки йшлося не тільки про вдосконалення знання німецької, а й про фізику. Поки наше з управлінням освіти Ужгорода спілкування з німецькими партнерами тривало заочно, домовитися про поїздки дітей не дуже вдавалося, але коли ми торік туди поїхали – усе радикально змінилося, дуже велику роботу зробили фахівці з міжнародних зв’язків мерії Дармштадта і ось результат – задоволені діти», – констатував Ігор Баран.
Представник мерії Дарштадта Мартін Ройтер, який теж був на сьогоднішній прес-конференції, сказав, що дуже розчулений розповідями дітей про їхні враження від поїздки. Надалі головне, щоб це не залишилося єдиною «акцією», а діяв повноцінний проект обміну і для початку – якісно організувати відвідання Ужгорода німецькими дітьми. Також запросив ужгородських школярів, які першими поїхали на навчання до Дармштадта, утворити клуб, щоб не втратити зв’язки, продовжувати спілкування. «Потрібні активісти, які люблять Ужгород і Дармштадт і які будуть носіями побратимства, дружби. Бо партнерство між містами – це не партнерство між представниками влади, а взаємини між людьми. Нам треба продовжувати роботу», – підсумував Мартін Ройтер.
Керівник групи, яка супроводжувала дітей у Дармштадт – учителька німецької мови Лінгвістичної гімназії ім. Т.Г. Шевченка Людмила Трокай, розповіла, що німецькі батьки були дуже задоволені нашими школярами, приємно вражені і готові відпустити старших, 14-16-річних дітей в Ужгород.


Начальник управління освіти Оксана Бабунич додала, що торік, коли тільки напрацьовувалися можливості таких обмінів, у Німеччині казали, що до нас, в Україну, ніхто їхати не захоче, батьки не відпустять, бо це небезпечно. «Зараз цих побоювань практично немає, наші діти зламали кригу настороженості, вони зробили велику справу для нас, як спільноти, навіть як країни», – вважає Оксана Юріївна.


Один із присутніх на прес-конференції батьків розповів, що, крім знань, розширення світогляду для більшості дітей це була перша поїздка без батьків, тому ще й дуже великий новий досвід. І додав, що їхня родина спілкувалася з батьками німецької родини скайпом і вже домовилися, що в Ужгород ті приїдуть усією сім’єю.


Начальник відділу міжнародних ґрантових програми та інновацій Ужгородської міської ради Вікторія Тарахонич додала, що Дармштадт у різні роки дуже багато допомагав Ужгороду, а також розповіла про молодіжний оркестр, до складу якого входять представники 22 міст-побратимів Дармштадта, у тому числі й із Ужгорода, і щороку вони виступають на фестивалі, який почергово проходить у кожному з міст. Цього року – саме черга Ужгорода і ми очікуємо цей дуже цікавий колектив.



В.о. міського голови Ужгорода, керуючий справами виконкому Олена Макаранаголосила, що враження дітей, про які вони сьогодні розповіли – яскравий приклад конкретної, реалізованої співпраці між містами-побратимами. Досі також щороку відбувався обмін мистецькими колективами, їздили один до одного кілька разів на рік, наш ансамбль «Писанка» став у Німеччині постійним гостем. Є і наукові проекти, зв’язки між підприємцями, торік поважна делегація із Дармштадта була в Ужгороді на святкуванні Дня міста. Цього року, коли відзначаємо 25-річчя підписання угоди між нашими містами, буде реалізовано ще більше спільних ініціатив. Запросила і школярів та їхніх батьків долучатися: «Чекаємо ваші ідеї і ваші родини, як нам краще все організувати, – сказала Олена Михайлівна і підсумувала: – Завдяки таки проектам, зв’язкам між людьми ми стаємо зрозумілішими один одному і світ загалом стає більш відкритим».Дуже було добре! Хочу поїхати ще, але вже на довше», – такою фразою Юліанни Копчі можна узагальнити враження всіх 7 ужгородських школярів, які нещодавно за програмою обміну два тижні навчалися в школах міста-побратима Ужгорода – німецького Дармштадта.
Сьогодні у залі засідань виконавчого комітету Ужгородської міської ради на прес-конференції діти більш детально розповіли про поїздку, свої враження і здобутий досвід.
Зокрема, Роману Міцоді з ужгородської ЗОШ №12, який навчався в одній із найбільших шкіл Дармштадта, сподобалося, як проходили уроки, наприклад, із конструктора учні складали хімічні елементи, а з історії німецькі діти вчили у 10-му класі те, що наші проходять ще у 8-му. Прикладом для нього стала учениця цієї школи, яка за програмами обміну побувала вже у Канаді та Сінгапурі.
Іван Синетар, який в Ужгороді вчиться у ЗОШ №15, розповідав про особливості облаштування німецької школи, нових друзів.
«Вчителі ставляться до дітей, як до друзів. У будні в усіх важка праця, насичений графік, але у вихідні відпочивають активно», – зазначила Катерина Галевич із Ужгородської ЗОШ №2. Юліанна Копча, учениця нашої школи №6, найменша учасниця поїздки, відзначила уроки французької, з якої вона вивчила в Німеччині перші для себе слова, і те, що в школі великий сад і діти в ньому не рвуть квіти, нічого не нищать.
Ярослава Рішко, учениця Лінгвістичної гімназії ім. Т. Шевченка, у Дармштадті навчалася в приватній школі, яка різко відрізняється від інших, навіть німецьких навчальних закладів. Там, каже, не було домашніх завдань, 5 та 6 класи займалися разом, лише на окремих предметах їх ділили на групи, так само навчалися й учні 7, 8 та 9 класів.
Таня Подобєдова із Ужгородської ЗОШ №15 розповіла, що на території школи, де вона вчилася в Німеччині, було заборонено користуватися телефонами, а на уроках фізкультури всі просто грали у різні спортивні ігри.
Особливо тепло діти розповідали про родини, де вони жили, всюди їх прийняли, як рідних, возили на екскурсії – у замки, розташовані неподалік від Дармштадта, когось у Мюнхен, Франкфурт. На прес-конференції ужгородські підлітки ділилися й спостереженнями щодо облаштування німецьких міст, зручностей для мешканців, особливостей інфраструктури. Одна дівчинка жила у родині вегетаріанців і її вразило, наскільки великий асортимент саме таких харчів у магазинах і супермаркетах, вона ж відзначила, що «телевізор не є членом їхньої родини і вони більш тісно спілкуються один із одним». Тому при від’їзді прощалися всі з сім’ями, де жили, зі сльозами.
Ужгородським школярам наголошували, що вони їдуть не лише вдосконалювати німецьку мову, пізнавати культуру і знаходити нових друзів, а й представляють у Німеччині Ужгород, нашу країну. І діти розповідають про щирий інтерес і ровесників, і їхніх батьків та вчителів до України, що всюди їх докладно розпитували і про наш край, Ужгород, і про ситуацію в державі, про Київ і Львів тощо.
Один зі співорганізаторів поїздки, депутат Ужгородської міської ради одного з попередніх скликань Ігор Баран розповів, як виник сам задум започаткувати програму обмінів. «Трохи більше двох років тому сталася визначна для науки подія – перший в історії модуль здійснив посадку на ядро комети (Чурюмова-Герасименко), а запустили його з Європейського центру управління космічними об’єктами, який знаходиться саме в Дармштадті. Виявляється, навіть на офіційних бланках міста вказується, що Дармштадт – місто науки. Тоді я подумав, що було б добре, якби наші здібні діти мали можливість познайомитися з цим потенціалом. Тому при відборі дітей, плануванні поїздки йшлося не тільки про вдосконалення знання німецької, а й про фізику. Поки наше з управлінням освіти Ужгорода спілкування з німецькими партнерами тривало заочно, домовитися про поїздки дітей не дуже вдавалося, але коли ми торік туди поїхали – усе радикально змінилося, дуже велику роботу зробили фахівці з міжнародних зв’язків мерії Дармштадта і ось результат – задоволені діти», – констатував Ігор Баран.
Представник мерії Дарштадта Мартін Ройтер, який теж був на сьогоднішній прес-конференції, сказав, що дуже розчулений розповідями дітей про їхні враження від поїздки. Надалі головне, щоб це не залишилося єдиною «акцією», а діяв повноцінний проект обміну і для початку – якісно організувати відвідання Ужгорода німецькими дітьми. Також запросив ужгородських школярів, які першими поїхали на навчання до Дармштадта, утворити клуб, щоб не втратити зв’язки, продовжувати спілкування. «Потрібні активісти, які люблять Ужгород і Дармштадт і які будуть носіями побратимства, дружби. Бо партнерство між містами – це не партнерство між представниками влади, а взаємини між людьми. Нам треба продовжувати роботу», – підсумував Мартін Ройтер.
Керівник групи, яка супроводжувала дітей у Дармштадт – учителька німецької мови Лінгвістичної гімназії ім. Т.Г. Шевченка Людмила Трокай, розповіла, що німецькі батьки були дуже задоволені нашими школярами, приємно вражені і готові відпустити старших, 14-16-річних дітей в Ужгород.


Начальник управління освіти Оксана Бабунич додала, що торік, коли тільки напрацьовувалися можливості таких обмінів, у Німеччині казали, що до нас, в Україну, ніхто їхати не захоче, батьки не відпустять, бо це небезпечно. «Зараз цих побоювань практично немає, наші діти зламали кригу настороженості, вони зробили велику справу для нас, як спільноти, навіть як країни», – вважає Оксана Юріївна.


Один із присутніх на прес-конференції батьків розповів, що, крім знань, розширення світогляду для більшості дітей це була перша поїздка без батьків, тому ще й дуже великий новий досвід. І додав, що їхня родина спілкувалася з батьками німецької родини скайпом і вже домовилися, що в Ужгород ті приїдуть усією сім’єю.


Начальник відділу міжнародних ґрантових програми та інновацій Ужгородської міської ради Вікторія Тарахонич додала, що Дармштадт у різні роки дуже багато допомагав Ужгороду, а також розповіла про молодіжний оркестр, до складу якого входять представники 22 міст-побратимів Дармштадта, у тому числі й із Ужгорода, і щороку вони виступають на фестивалі, який почергово проходить у кожному з міст. Цього року – саме черга Ужгорода і ми очікуємо цей дуже цікавий колектив.



В.о. міського голови Ужгорода, керуючий справами виконкому Олена Макаранаголосила, що враження дітей, про які вони сьогодні розповіли – яскравий приклад конкретної, реалізованої співпраці між містами-побратимами. Досі також щороку відбувався обмін мистецькими колективами, їздили один до одного кілька разів на рік, наш ансамбль «Писанка» став у Німеччині постійним гостем. Є і наукові проекти, зв’язки між підприємцями, торік поважна делегація із Дармштадта була в Ужгороді на святкуванні Дня міста. Цього року, коли відзначаємо 25-річчя підписання угоди між нашими містами, буде реалізовано ще більше спільних ініціатив. Запросила і школярів та їхніх батьків долучатися: «Чекаємо ваші ідеї і ваші родини, як нам краще все організувати, – сказала Олена Михайлівна і підсумувала: – Завдяки таки проектам, зв’язкам між людьми ми стаємо зрозумілішими один одному і світ загалом стає більш відкритим».