У кінці XV ст. містечко було центром Великобичківської домінії, що займала територію від Ясіня на північному сході, до Грушова на південному заході, а з входженням Закарпаття до складу Чехословаччини - стає одним з найбільших робітничих і культурницьких центрів краю, за що чеські урядовці називали його «Малим Харковом», за аналогією з тодішньою українською столицею. То ж цілком закономірно, що сьогодні, у пору «великої децентралізації», Великий Бичків безальтернативно, при усіх «розкладах», розглядається як сформований центр спроможної об’єднаної територіальної громади.
Нині у Великому Бичкові проживає 9400 мешканців, багато з яких трудяться у традиційній для селища сфері – деревообробці, яка сягає своїми коренями початку XVIII ст., коли селище було одним з центрів лісової і деревообробної промисловості та лісосплаву. Як свідчать історичні документи, у 1720 році у В.Бичкові звели потужну лісопилку, на якій майстри виготовляли дошки для Белградських верфей і діжки для Солотвинських солекопалень. Сьогодні їхні правнуки працюють на потужному деревообробному підприємстві фірми ІКЕА, невеликих лісопилках та займається різноманітним приватним бізнесом. Багато великобичківців нині трудиться на заробітках у Чехії, Португалії, Іспанії, Німеччині, а зароблені у ЄС гроші вкладають у родинний бізнес вдома.
Консультанти Закарпатського РВ АМУ на чолі з виконавчим директором Іваном Ревтієм провели у цьому колоритному селищі інфопункт. Під час розмов на центральному майдані з його жителями йшла мова про сутність децентралізаційної реформи в Україні, її специфіку на Закарпатті, що зумовлена природно-рельєфними чинниками, близькістю кордонів, компактним проживанням в окремих поселеннях різних національних меншин та іншими суттєвими факторами. Співбесідниками консультантів стали представники різних вікових категорій, професій та політичних поглядів, однак вони були єдиними у тім, що далі «бути так, як є» - неможливо. Суспільство прагне змін, основна з яких – пріоритетний розвиток територій, делегування повноважень і відповідальності громадам, справедлива бюджетна політика.
Власне про це йшла мова й згодом у приміщенні селищної роди, куди на зустріч з консультантами селищний голова Йосип Божук запросив депутатів, керівників освітніх і медичних закладів селища, небайдужих громадян. «Сьогодні у вас, разом з вашими сусідами, є реальна можливість створити міні-район, який об’єднає в одну не лише спроможну, але й цілком успішну громаду ще 6 сільрад з чисельністю населення у 27 тис. - сказав на початку зустрічі І.Ревтій. – Їдучи вашими селами сьогодні ми наче мандрували одним велетенським супермаркетом – попри не найкращі часи підприємливі і працьовиті люди розвивають приватний бізнес, дають роботу землякам, платять податки і хочуть одного – аби їхні гроші працювали на розвиток рідних містечок і сіл. Нині таку нагоду й дає об’днання в ОТГ».
Вислухавши аргументи консультантів присутні розпочали активний діалог. Аудиторію цікавили питання розмежування повноважень після створення ОТГ, отримання освітньої та медичної субвенцій, реалізацію проектів, спрямованих докорінним чином змінити соціальну інфраструктуру населених пунктів.
Селищний голова Йосип Божук, його заступник Олег Бурса та інші виступаючі наголошували, що місцеві депутати, більшість жителів Великого Бичкова – за створення ОТГ, однак справа гальмується невпевненість влади сусідніх сіл створювати громаду і попросили у консультантів посприяти в аргументованому переконуванні сусідів, на що отримали позитивну відповідь.