«Мене реально якось трясе. Просто з-під землі знову виріс «Безсмертний полк» якого не було. Так масово, так організовано і так агресивно» (телеведучий Роман Скрипін).
«По всьому світу, і в Вашингтоні, і у Берліні ведуть мову. І в багатьох європейських містах. Очевидно це технологія. Це скрита форма вираження ненависті і зневаги до України як до держави» (журналіст Данило Яневський).
І це тільки два висловлювання які характеризують те дійство, яке за відмашкою з Росії прокотилось найбільшими містами України цими вихідними. Здається Росія успішно використала на наших громадянах створену в закутках Кремля новітню технологію консолідації російської нації під назвою «Безсмертний полк».
Як зазначало ряд провідних експертів російське політичне керівництво неодноразово піднімало власні рейтинги та підтримку електорату за рахунок перемог у війнах, що протягом всього існування цієї країни були домінантом у зовнішньополітичному курсі. Та ситуація, яка склалась на сучасному етапі, не була прихильною до діючого господаря Кремля. Не здійснились плани щодо маленької переможної війни в Україні, а зовнішня ізоляція взагалі призводить до падіння рейтингу Володимира Путіна та розбалансування ситуації серед громадян тоталітарної країни. От пропагандистами Кремля і витягнуто з запиленої шафи громадський рух «Безсмертний полк» який, спекулюючи памяттю присвоєної росіянами перемоги в світовій війні 20 століття, дозволяє владі балансувати на громадських уподобаннях, консолідує російське населення та, як не дивно, підігрує країні агресору у війні з Україною.
«Безсмертний полк» – це надзвичайно талановито вигадана ідея з боку Росії для здійснення їхньої місії використання ідеологем і 9 травня, і Другої світової під назвою «Велика вітчизняна», з метою ідеологічної спочатку, а потім і територіальної окупації держав незалежних, які знаходяться по периметру Росії. У подальшому, як виявляється, ця ідея може використовуватися з метою використання російських діаспор по всьому світу. Так званий «Безсмертний полк» — російська пропагандистська громадська організація, зареєстрована на території Росії, м. Томськ 2011 року трьома журналістами, початковою метою якої було збирання історій військовослужбовців через сайт ГО, також однойменна акція з проведення виступів-вшанувань учасників війни. Із 2013 року та початком збройної агресії проти України, виступи організації охопили велику кількість міст Росії, та почали проводитись за кордоном, пізніше, у 2016 році отримавши дотації з бюджету у вигляді грантів. Ряд українських ЗМІ назвав заходи цієї організації провокативними, виступи у ряді міст було спробувано заборонити через суд. При реалізації проекту використовуються кошти державної підтримки з бюджету РФ (5 млн рублів) у вигляді грантів, відповідно до розпорядження президента Росії.
Незважаючи, що саме відголоси війни минулого століття, що пронеслась долями багатьох поколінь росіян та українців, повинні були призвести до очікуваного миру на Сході нашої країни, штучне маніпулювання російською пропагандою відношеннями до минулих подій і сьогодення, перенесли активну фазу протистояння України зовнішній російській агресії з східних кордонів у глиб нашої держави.
Новини 9 травня рясніли повідомленнями про сутички, які супроводжували акції так званого «Безсмертного полку». Їх організовували проросійські політики та активісти проросійських організацій. Під час проведення акцій біля Меморіалу вічної слави у центрі Києва сталася штовханина і словесна сварка між представниками націоналістичних організацій і учасниками акції «Безсмертний полк». Сутички були також у Дніпрі та Запоріжжі. За даними поліції, в цілому по країні в акціях з нагоди Дня перемоги взяло участь понад 50 тисяч громадян.
У той же ж час на акції «Безсмертний полк» у окупованому Донецьку ватажки бойовиків «ДНР/ЛНР» несли портрети російського царя Миколи ІІ та загиблих тепер бойовиків - катів українських військовослужбовців «Гіві» та «Моторолли». Подібний шабаш проходив і в Москві.
Коментуючи події Олесь Доній зазначив: «9 травня є символом для СРСР і в подальшому для Російської Федерації в їхній ідеологічній боротьбі. І тут в Україні є проблема. З одного боку, пам’ять про колосальні жертви України, з іншого – використання цього символу і цієї війни з метою відновлення Російської імперії. Україні потрібно знайти свій шлях, щоб пам’ятати про війну і шанувати свої жертви, толерувати жертви інших і, з іншого боку, чинити опір російській ідеологічній боротьбі і пропаганді. Питання: звідки з’явилися колаборанти на сході і в Криму? Ми повинні зрозуміти, що старше покоління вже переконати дуже важко. Потрібно просвітлювати голови молодшого покоління, щоб вони не долучатися до провокацій. Це робиться не в силовий спосіб, а просвітницьки. Україна стоїть перед новими викликами, зокрема і перед необхідністю єднання нації, але на власному проекті.»
Здається в цих словах і криється рецепт виходу з ситуації для України. Щоб нас поважали сусіди, потрібно перш за все нам самим навчитись себе поважати і не піддаватись на штучно створених ідолів сусідів. На пострадянському просторі в Таджикистані і Узбекистані вже зрозуміли силу троянського коня росіян під назвою «безсмертний полк» і заборонили його проведення, де мотивуючи релігійними переконаннями де з питань національної безпеки.
Тому і нашим державотворцям та українському суспільству в цілому слід звертати більше уваги на шанування власної історії та подій, що консолідуватиме суспільство. Як приклад пам'ять Холокосту об’єднує еврейську націю у всьому світі та ставить певні зобов’язання перед представниками ряду країн. Чому ж би то нашій державі не розпочати більш активне обговорення питання, наприклад, Голодомору українців. За наявності чітких доводів істориків та підтримки українцями ідеї на загальнонаціональному та міжнародному рівнях, пам'ять невинно убієнних українців розставить всі крапки над «і» та на довгі роки закриє підгрунття формування в державі «паростків Кремля», що час від часу використовуються щоб розірвати нашу країну на друзки.