Стільки на вулицях і площах було всіляких принад і дійств, що й не переказати. Треба було бачити усе своїми очима. Нарід міг порозважатися, поскакати, а чоловіки, між іншим, потренувати свою силу на боксерській груші.

Дуже добре, що, по-перше, нікому настрій не зіпсувала погода, яка так і "лила" на землю сонячно-травневе тепло. Усе виглядало, немов на замовлення. По-друге, урочисто відкривали відреставрований монумент героям-визволителям, тож і скверик із чудовими лавками, гарною бруківкою став невпізнаним (вартість робіт склала понад 4 млн. 500 титс. грн.). Отже, ніхто нікого не перепоховував, тут і надалі вічним сном спочивають ті, хто загинув у боях за наше місто. Сквер, де знаходиться цей монумент, не просто прикрасив центр міста, а й став акцентуючим, логічно вивершеним його компонентом. На площі уже провели майстер-клас 16 умілих рукодільниць (вишивання, ткання, бісером у тому числі, плетення кіс, портретний живопис).

По-третє, протягом цих трьох весняних днів навіть торгові площі розширили, віддавши гастрономічній сфері, крім центрального майдану, ще й бульвар Ійєша, частину вул. Мукачівська – до однойменного провулку. Від розмаїття пряників, бубликів, медівників, продукції бджолярів, солодощів аж очі розбігалися. Львів‘яни також старалися, вони у центрі розклали чималеньку ятк

А ще рябіло від шашликів, булочок, картоплі, сирів, які привезли ґазди із карпатських гір. Інші страви та наїдки так і просилися до шлунку. Було й чим запивати, бо, крім мінводи та квасу, із Мукачева вино доставив Іван Муха, взимку він став лауреатом тамтешнього фестивалю, Євген Бортек привіз цей п‘янкий напій із Доробратова та інші. А з-серед берегівських найбільше смакував напій Андрія Фечори. Щоправда, чомусь не було Карла Шоша, Івана Урсти, але це аж ніяк не зменшило калібр і привабливість свята.

Гучно відзначали і чергову річницю надання прикордонному Берегову статусу міста обласного значення (цей акт зафіксувала Верховна Рада України у 2001 році). Розділити радість із берегівчанами прибули гості з-за кордону, Угорщини насамперед. На урочистостях був і губернатор Геннадій Москаль, нардеп Василь Брензович, інші поважні чини з сусідньої країни та Закарпатської області.

Ще приємна новина: Берегово стало побратимом Будапешта, а на стадіоні відкрили меморіальну дошку відомому футболісту світової величини Гейзі Колочаї, який є уродженцем нашого міста. Відтак на одному з майданчиків розклав ремесло і "варив" самогон колоритний сільський умілець. Коло нього розташували ятки, де можна було випити фірмового вина від "Чизаю" та "Котнара".

Тут же об‘єктив нашого кореспондента зафіксував депутата облради Чобу Пейтера, який протягом цих святкових днів також був залучений до різного роду заходів, дійств і урочистостей. А обід-прийом для гостей, депутатів, членів міськвиконкому, почесних жителів міста був організований у ресторані "Золота пава". Відрадно те, що "заправляв" усіма святковими заходами невтомний мер і будівничий очільник Берегова Золтан Бабяк.