Охопити освітою малюків із сімей ромів завжди було нелегко. Річ у тім, що зазвичай батьки самі не зацікавлені в навчанні своїх дітей. Причин для цього багато, але основною є відсутність документів. Раніше діти ромської національності відвідували три школи Хуста: СШ № 3, ЗОШ № 4 та № 5. Однак їхня громада наполягала на тому, що малюки етнічної групи повинні мати власний навчальний центр, але проблема з нестачею коштів на довгі роки відтермінувала цю ідею. Проте цими днями розпочався капітальний ремонт приміщень, у яких за радянських часів квартирувала «циганська школа». Старі занедбані кімнати силами викладачів та учнів Хустського технічного коледжу (директор Іван Роман) поступово перетворюються на ошатні навчальні класи. Щоб довести будівлю до ладу, потрібно, звісно, зробити ще чимало, але освітяни міста над Тисою переконані, що до 1 вересня зможуть запустити освітню установу.
До речі, крім класних кімнат початкової школи, учні тут матимуть міні-їдальню (буфет для роздачі їжі), санвузли, туалети справді європейського ґатунку. Слід зазначити, що грандіозні будівельні роботи проводяться за рахунок внесків благодійних та громадських організацій. – Маючи досвід співпраці із закарпатцями, хочемо допомогти ромській громаді зробити власний освітній осередок, – ділиться думками координатор соціальних проектів, представниця Міжнародної асоціації милосердя «Емануїл» Ольга Гузніцька з Києва. – Певні напрацювання в цьому плані маємо в рамках програми «Життя в долонях», яка успішно використовується у приватних школах і наразі діє в селищі Середнє, що на Ужгородщині. Там більше сотні діточок, вихованців «Школи життя», навчаються за інноваційною методикою, розробленою на основі теорії американського психолога Говарда Гардера. У Хусті ми підтримуємо зв’язок із помісною церквою і працюємо заради блага людей, що знаходяться в групі ризику (це не тільки роми, але й біженці). Інвестуємо як освітні, так і аграрні та оздоровчі проекти.
Загалом команда співробітників Асоціації «Еммануїл» працює в нашій області вже третій рік. Волонтери «Школи життя» пропонують індивідуальний підхід до кожної дитини. Основне завдання – допомогти малюкам стати повноцінною частиною соціуму, повірити в себе, відчути свою значущість, підготуватися до дорослого життя та засвоїти певні навички, щоб бути потрібними на ринку праці. Базова програма включає в себе заняття з української мови, письма, математики, малювання, уроки самостійності. Наразі на об’єкті кипить робота, а маленькі чорноокі хлопчики й дівчатка, що стоять неподалік і спостерігають за процесом, серйозно налаштовані восени приступити до навчання в оновленій будівлі. – Змінюємо все: підлогу, стелю, сантехніку, вікна, двері, – запевняють робітники. – Наші роми є таким ж громадянами України, як і ми… І дуже приємно, що в колишній столиці Карпатської України національні меншини дуже патріотично налаштовані, декотрих чоловіків-циган нерідко можна побачити на вулицях Хуста у вишиванках. Ми проти дискримінації й переконані, що діти етнічної групи, незалежно від умов проживання, неодмінно повинні мати повноцінну освіту. Марина АЛДОН