У 60–70-х роках минулого століття живописець із Венеції Бруно Амідо, котрий узяв собі творчий псевдонім Джованні Браголін, намалював портрет свого сина. Аби домогтися «справжньості» дитячого страждання, батько лякав його запаленими перед обличчям сірниками. І тоді нажаханий малюк заходився плачем. Це було якраз те, чого домагався художник-деспот: акварельні сльози на полотні, як ні в кого з інших митців, виглядали правдоподібними. Невдовзі, виснажений цими єзуїтськими експериментами, хлопчик помер, але перед смертю прокляв батька, у відчаї побажавши, аби той… згорів. Прокляття збулося. Про що це я? А про те, що насильство над дітьми існувало в усі часи й у всіх народів світу. Нині його теж вистачає.
– На Закарпатті випадки жорстокого поводження з неповнолітніми також мають місце, – каже начальник Служби у справах дітей облдержадміністрації Світлана Якімеліна. – Слава Богу, цьогоріч ми їх не фіксували, але вони були в минулі роки. До прикладу, дітей батьки прив’язували до батареї. Чи мами не годували немовлят. Цих неповнолітніх ми вилучали з родин.
Дитяча психіка дуже крихка. Дуже важко травмованих психологічно дітей приводити до тями. Бо вони замикаються в собі. Але досвідчені психологи працюють із постраждалими, і в результаті чада розповідають жахливі речі про батьків.
Світлана Якімеліна каже, що психологи легко визначають ризикованих підопічних. Тобто тих, які схильні до самогубства. Як правило, до суїциду штовхають.
Так-от, у соцмережах легко можна визначити по світлинах і картинках внутрішній стан неповнолітніх. На жаль, інтернет – не завжди друг. Зокрема українські діти підпали під вплив небезпечної російської гри «Синій кит». Нагадаємо, що навесні в місті Славутич десятикласниця стрибнула з даху багатоповерхівки. Дівчинка не забула написати крейдою на даху, що «Синій кит» не винен». У вкрай тяжкому стані її доправили в лікарню. На жаль, про її долю нам нічого невідомо. Але, за словами Світлани Якімеліної, закарпатські діти в цю гру не грають.
Та в області спостерігається незначне зростання підліткової злочинності. Крім того, на обліку служб у справах дітей перебувають 23 неповнолітні, які систематично самовільно залишають місце постійного проживання. Спостерігається також тенденція до зростання кількості неповнолітніх, які перебувають на обліку з приводу жорстокого поводження.
Зате впродовж десяти років зменшується кількість підоблікових дітей, які проживають у функціонально неспроможних родинах: із 1448 у 2007-му до 706 у 2017-му.
Поліна СИМУЛИК, газета
"Новини Закарпаття"