Петра Порошенка під час візиту на Закарпаття, зокрема на вантажний термінал КПП «Ужгород» сумлінно вберігали від незручних запитань акредитованих на подію журналістів. Про це нашому кореспонденту розповів колега Віталій Тереля із видання «Трибуна», якого, взявши за одяг, охоронці просто відтіснили від Петра Порошенка.
— Приїзд Порошенка в Ужгород був чудовою нагодою задати Президенту кілька запитань, які турбують не лише нашу область, але й Україну, — розповідає Віталій. — Ттому й вирішив піти на зустріч із гарантом. Для цього прийшов до ОДА, де зібралося ще близько 20-ти журналістів. Тут побачив купу автобусів. У них мали вантажити держслужбовців із закарпатської ОДА, які добровільно-примусово мали йти радіти гаранту. Ще більше автобусів із районних центрів Закарпаття я помітив уже на самому КПП «Ужгород». Це — звезли з районів працівників РДА, лікарів, освітян тощо. Пересічних закарпатців тут були одиниці, що свідчить про низький інтерес до персони Президента та продовження традицій попередніх президентів звозити людей для масовки, аби вислужитися перед головним. Адже на Закарпатті є традиція йти сім’ями на велике свято чи то релігійне чи то державне, на свято яке поважають люди та коли є повага до керманичів країни. Люди йдуть на такі дійства по-святковому одягнуті, веселі та щасливі. Сьогодні ж була присутня напружена ситуація, де люди відбували номер, розмови що на роботі та що буде і «коли вже поїдемо додому, бо ще їхати 100 та 200 кілометрів»…
Виступивши перед присутніми, президенти України та Словаччини пройшлись коридором в напрямку кортежу, робились багаточисельні селфі, відтак почали співати гімн України. До честі Президента України, він зупинився та заспівав разом з людьми.
— Але основного це — діалогу Президента з народом не було. Коли я спробував задати запитання, то не встиг відкрити рота, як мене свита гаранта взяла за одяг і просто відтіснили від нього. Відтак мені до від’їзду Порошенка не давали наблизитися до нього і на 5 метрів. А вже садячи президента у елітне авто, один із охоронців сказав: «Олексійович, давайте швидше, бо тут журналюги…»
Для контрасту скажу, що на відміну від нашого Президента, вдалося на пів хвилинки привітатися і поговорити зі словацьким керманичем Андреєм Кіскою, який не уникав ні українських, ні словацьких журналістів…
На думку журналіста, причина такого ігнорування в тому, що пану Порошенку немає що відповісти людям на елементарні запитання: чому попри авансоване підняття мінімальної зарплати до 3 200 гривень, бюджетникам врізають ставки залишаючи по 0,5-0,75 відотка? Чому з ініціативи ставлеників Президента у комітетах Верховної ради, притискаються права українців-автовласників з іноземною реєстрацією і не приймаються готові законопроекти, які б вирішили цю проблему?Чому ні один корупціонер часів Януковича з тих, що причетні до смертей сотень українців, не сидить у в’язниці, а частина тієї команди сидить у владі різних рівнів? І ще чимало запитань…
На правду, пафос до приїзду Порошенка справді нагадував приїзд Януковича у недалекому 2012 році. Як тоді президенту-втікачу, так і нині Порошенку місцеві чиновники зробили ілюзорну картинку щасливих, радих його бачити людей і всілякими способами убезпечили гаранта від поганого настрою у вигляді правди про справжнє життя з уст звичайних закарпатців.
Проте, у всій цій ситуації є й один позитив: в Ужгороді нарешті за багато років о пів на другу ночі перед приїздом Порошенка, нанесли дорожню розмітку. Щоправда, лише на відрізку від Аеропорту до кордону, але це — теж успіх…
groza-news.com.ua