Сьогодні, 16 червня, в облраді відбувся круглий стіл «Екологічні проблеми Закарпатської області та шляхи їх розв’язання».
У ній взяли участь заступник голови облради Петро Грицик, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, очільники районів, керівники департаментів ОДА, фахівці з екології, природних та водних ресурсів, лісового та мисливського господарства, науковці, громадськість та ін.
До учасників круглого столу звернувся заступник голова облради Петро Грицик. Він насамперед переказав щирі вітання від голови облради Михайла Рівіса та депутатського корпусу нашого краю, побажав результативного та приємного спілкування.
- Сьогодні на порядок денний винесено вкрай актуальне питання, так необхідне для нормальної життєдіяльності будь-якого регіону. Особливо важливим воно є для нашої прикордонної області тепер, коли Європа відчинила для нас двері і європейська спільнота так само хоче бачити у нас чистоту і порядок. Хоча про це ми говоримо не один рік, але кардинального зрушення в розв’язанні екологічної проблеми поки не здійснено, – наголосив Петро Васильович, додавши, що питання екологічної безпеки перебуває на постійному контролі обласної влади. Депутати облради ухвалили низку регіональних програм, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, підтримки екологічного балансу тощо. З цією метою в області спільно з виконавчою владою здійснюються різні заходи, які підтримують екологічне благополуччя населення. Так, буквально вчора спільно з європейськими партнерами обговорено вкрай важливе питання щодо підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів. Роботи тут, як мовиться, дуже багато. Але відкладати її нема права, бо згаяний час може обернутися великою екологічною катастрофою, про що свідчить негативний приклад сусідів-львів’ян.
-Сподіваюся, що і сьогодні вироблені пропозиції знайдуть своє практичне застосування,- підсумував посадовець.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко подякувала керівництву обласної ради за цю зустріч, зокрема Михайлу Рівісу, акцентувала увагу на інтеграції цілей сталого розвитку в регіональні стратегії та програми, означила найбільш актуальні екологічні проблеми країни і Закарпаття, зокрема. В їх числі – постачання населенню якісної питної води. На жаль, більшість басейнів річок і водоймищ, із яких, переважно забезпечуються потреби населення у воді, не можна вважати екологічно безпечними:застарілі технології очистки вод, очисні споруди зношені.
-На сьогодні 37 тисяч населених пунктів України, – мовила Тетяна Тимочко , – вже не мають доступу до питної води. А у зв’язку із загострення ситуації на Донбасі останнім часом 400 тисяч осіб позбавлено доступу як до питної, так і до технічної води. І ця ситуація має навчити нас берегти кожну краплю прісної води.
Йшлося і про деградацію земельних ресурсів через надмірне і неправильне їх використання . Однак, за словами пані Тетяни, «ті землі, які ми називаємо непридатними, для європейців є мрією».
Не менш гострою є проблема переробки побутових відходів.
Сміттям закидані річки, озера, поля, що несе велику загрозу для життєдіяльності людей.
Не обійшла увагою Тетяна Валентинівна і болюче для закарпатців питання - збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, у т.ч. і в Закарпатті, що спричинені нераціональною вирубкою лісів. Та навела приклад Швеції, де лісів значно більше, ніж у Карпатах. Однак там ліс на промислову переробку не вирубують, ведуться тільки рубки догляду та санітарні рубки. А для забезпечення відновлювальної енергії висаджують вербу на кам’яних крутосхилах. І в такий спосіб мають і відновлювальну енергію, і чисте довкілля.
Особливу увагу присутніх звернула на масштабну загрозу техногенної катастрофи від багаторічної непродуманої діяльності Солотвинського солерудника – одного з найстаріших підприємств Закарпаття.
Авжеж, свого часу видобуту тут сіль відправляли в 50 міст Союзу. За незалежної України експортували в Росію, Прибалтійські країни, Молдову, Словаччину та Угорщину. Та відбулася жахлива руйнація шахт, що в 2005 році призвело до їхнього закриття. І колись потужне промислове підприємство перетворилося на зону людського лиха. Цікавились інвестори з Польщі, Угорщини, однак все зупинилося на рівні благих намірів. Було проведено низку виїзних розширених засідань з участю представників уряду, інститутів соляної промисловості, геології, геомеханіки, представників місцевої виконавчої та сомоврядної влади та ін..
- Тільки спільними зусилля державних та місцевих органів влади, громадськості можна вирішити це болюче для Закарпаття питання, – наголосила Тетяна Валентинівна.
Зробила акцент ще на одному небезпечному забрудненні природних і сільських житлових територій та поверхневих і підземних вод важкими металами і кислими стоками поблизу села Мужієво Берегівського району в результаті виробничої діяльності ТОВ «Закарпатполіметали».
-Ми об’їздили вже 17 областей України. З усіх представлених нам Стратегії свого розвитку до 2020 р. тільки в п’ятьох регіонах екологічна складова виділена в документі окремим компонентом. В їх числі і Стратегія Закарпатської області. І хоч ми будемо пропонувати деякі зміни до неї, та її вже можна сміливо назвати Стратегією збалансованого розвитку Закарпаття, – зазначила Тетяна Валентинівна.
На завершення пообіцяла, що Всеукраїнська екологічна ліга йтиме в райони, міста і села, щоб донести до громад ідею інтегрованого розвитку самоврядних територій. Оскільки Закарпаття належить до транскордонного басейну, то є велика відповідальність влади і громади перед сусідніми країнами Євросоюзу на предмет чистого довкілля.
Далі відбулося пленарне засідання. З доповідями виступили посадовці та науковці. Серед них – директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА, депутат облради Денис Ман, який на високому рівні презентував Стратегію регіонального розвитку Закарпатської області до 2020 року.
Доктор біологічних наук , професор Федір Гамор розповів про екологічні проблеми в межах об’єктів природно-заповідного фонду. Кандидат біологічних наук Юрій Тюх акцентував увагу на питанні екологічної ситуації в Закарпатті, а кандидат хімічних наук Людмила Трапезнікова – на оцінці якості підземних питних вод деяких районів Закарпаття. Доктор наук з державного управління Олександр Ігнатенко окреслив перспективи розвитку біоенергетики Закарпаття.
Кандидат фізико-математичних наук, доцент, консультант з правових питань в Закарпатській області Олег Лукша предметно розповів про участь науковців і громадськості в аналізі та розв’язанні екологічних проблем Закарпаття. Провідна думка така: екологічні проблеми для Закарпаття такі ж, як і для всього Карпатського регіону, а це – забруднення водних об’єктів внаслідок неефективної роботи очисних споруд об’єктів комунального господарства та промислових підприємств, порушення екологічної рівноваги на територіях, що зазнали шкідливого впливу внаслідок діяльності підприємств гірничо-видобувної,хімічної та паливно-енергетичної промисловості; розвиток небезпечних процесів внаслідок шкідливої дії повеней, паводків, зсувів; повна енергетична залежність, яка виступає гальмом для повноцінного розвитку регіону; потенціал відновлюваних джерел енергії (малих рік, вітру, біомаси, сонячної енергії) практично не використовується. І – несанкціонована вирубка лісів.
За результатами жвавого обговорення питань напрацьовано Резолюцію круглого столу, що покликана допомогти втілити в життя принципи збалансованого еколого-економічного розвитку нашого краю.